Традиційно новий навчальний рік починається з Олімпійського тижня, саме тому з 12 по 16 вересня серед учнів нашого навчального закладу активно проходили спортивні заходи у форматі онлайн. Учителі фізичної культури Краматорської української гімназії активно долучилися до проведення Всеукраїнського Олімпійського уроку та фізкультурно-оздоровчого заходу. Участь взяли діти всіх класів - від малечі до випускників. Були проведені офлайн зустрічі, активні ігри з м’ячем, бесіди на теми: «Як розпочиналися Олімпійські ігри?» ,"Символіка Олімпійських ігор". Гімназисти брали участь в акції"Спортивним і здоровим бути модно",малювали,розгадували ребуси,кросворди,вікторини.Діти отримали гарний настрій та заряд бадьорості. Тож бажаємо кожному досягти своєї олімпійської сходинки, взяти свою олімпійську висоту!
.jpg)
6 та 7 вересня для Донеччини та Краматорська не просто дати. У ці дні ми відзначаємо звільнення Краматорська та Донецької області від фашистських загарбників у Другій світовій війні. Бої за кожне місто, село, вулицю, квартал були жорстокими, багато загинуло людей під час звільнення. Саме тому ми кожного року вшановуємо пам'ять тих, хто віддав своє життя за мир і свободу. І зараз, коли наша земля знову в пекельному вогні, коли щодня ллється кров наших найкращих синів і доньок у боротьбі з російськими загарбниками, ми по-особливому сприймаємо ці дати. Декілька поколінь українців не знали, що таке війна, а тепер ми усвідомлюємо справжню ціну свободи й схиляємо голову перед тими, хто колись відстояв мир на нашій землі!
Любі діти, шановні колеги та батьки! Щиро вітаємо вас із початком нового 2022-2023 навчального року та Днем знань! Бажаємо всім миру та перемоги, віри та надії, сил та витримки, згуртованості та єдності, здоров'я та натхнення! Цього року на нашому гостинному подвір'ї не лунає музика, дитячий сміх та галасливий шкільний дзвоник, але вся гімназійна родина святкує разом цей день у дистанційному форматі. Лідери учнівського самоврядування, учителі, маленькі першокласники підготували святкову відеолінійку, по закінченні якої всі учні гімназії разом зі своїми класними керівниками відвідали перший урок "МИ УКРАЇНЦІ:ЧЕСТЬ і СЛАВА НЕЗЛАМНИМ !" Під час уроку мужності й слави гімназисти хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх загиблих у війні, згадали із великою вдячністю випускників та вчителя історії Фідрю Максима Юрійовича, які боронять нашу землю від фашистської навали в лавах Збройних сил України, віддали шану медикам, волонтерам, закордонним друзям, усім небайдужим українцям за допомогу армії, підтримку біженців та всіх постраждалих від війни! Це свято діти та педагоги зустріли й зі сльозами на очах, й з великою надією на перемогу та мир! Хай прийде мир на нашу землю, хай лунають в мирній Україні шкільні дзвоники та дитячий сміх, хай квітами та просторими кабінетами зустрічають радісно щороку школи своїх учнів! З Днем знань, зі Святом Першого дзвоника!
Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те. Л.В. Костенко. День Незалежності України - особливе свято для всіх українців. Щороку 24 серпня наша країна відзначала цей день концертами, флешмобами, військовими парадами, яскравими театральними дійствами, але зараз в Україні війна саме за нашу незалежність і свободу, за наш вибір, нашу гідність і честь, і тому ми не вийдемо разом із друзями, рідними, однодумцями на площі, не пройдемося вулицями рідних міст із державними прапорами в руках на Марші вільних людей. Війна розкидала українців по світу, але нас з’єднало це велике державне свято! Сьогодні ми всім серцем уболіваємо за нашу країну, і кожен свідомий громадянин веде свою боротьбу за незалежність, щодня демонструючи любов до рідної землі в маленьких та великих справах: у запеклому бою з ненависним ворогом, у молитві за своїх і чужих дітей, у волонтерстві, плетінні для фронту маскувальних сіток, лікуванні людей, навчаючи дітей, працюючи на виробництві або навчаючись попри всі випробування. Це і є наша боротьба за незалежність, яку так хоче в нас забрати ворог. Учні Краматорської української гімназії, перебуваючи далеко за межами рідного міста, відзначили День Незалежності України яскравими та зворушливими відеофлешмобами, надіслали сотні патріотичних малюнків, тому що в кожному з них уже відкрився той самий «материк, що зветься Батьківщиною». Зі святом! З Днем Незалежності України! Миру, перемоги, процвітання нашій героїчній країні!
Синій, як море, як день, золотий – З неба і сонця наш прапор ясний. Рідний свій прапор високо несім! Хай він, уславлений, квітне усім! І дійсно, слова українського поета Олександра Олеся стали пророчими: наш жовто-синій прапор сьогодні розквітнув для всього світу, засяяв світлом боротьби за свободу та незалежність, став символом незламності й мужності, стійкості й героїзму! Наші патріотичні кольори – предмет гордості не лише для українців: найвідоміші актори, співаки, громадські й політичні діячі з різних куточків планети одягли їх або вийшли до громадськості з Державним Прапором України на знак підтримки нашого народу в боротьбі з рашистською навалою. 23 серпня 2022 року відзначається День Державного Прапора в усіх регіонах України, до свята долучаються українці по всьому світу, тому що для нас це особливий день, коли ми гордо можемо заявити про себе, як про соборну державу, яка впродовж кількох століть виборює своє право на існування. За наш прапор пролито дуже багато крові кращих синів і дочок, тому він є духовною святинею українського народу. Учні та вчителі Краматорської української гімназії долучаються до цього свята, незважаючи на те, що війна розкидала нашу гімназійну родину по різних куточках країни та світу, але всіх нас єднає велика любов до своєї країни та невимовна гордість за наш Державний Прапор! Зі святом, з Днем Державного Прапора! Хай розвиваються завжди жовто-сині прапори по всій Україні!
Педагогічний колектив Краматорської української гімназії вітає випускників 2022 року, які під час складання національного мультитесту продемонстрували високий рівень знань та отримали найвищі бали: Романенко Анастасію - 200 балів з української мови (учитель Міщенко Н.А.), Бобулича Ігоря - 200 балів з історії (учитель Савчук О.А.), Кохана Микиту - 200 балів з математики (учитель Ільченко І.І.). Бажаємо випускникам успіху, здійснення мрій, міцного здоров'я та миру. Висловлюємо щиро подяку нашим педагогам Міщенко Наталії Анатоліївні, Ільченко Ірині Іванівні, Савчуку Олегу Анатолійовичу за професіоналізм, якісну підготовку учнів до складання НМТ, уміння розкривати здібності обдарованих учнів для слави гімназії, для слави Батьківщини!
28 липня Україна вперше відзначає День Державності. Краматорська українська гімназія долучається до цього важливого свята флешмобом світлин , пов'язаних із національними та державними святами, які ми залюбки відзначали в місті й закладі до 24 лютого. Зараз доля розкидала гімназистів по різних куточках світу та нашої прекрасної країни, але щоб продемонструвати всьому світу свою любов до Богом даної рідної землі, мови, культури, показати нашу єдність і прагнення зберегти державність, захистити суверенітет і волю, національну гідність і честь, ми надсилаємо через світлини любов і тепло своїх сердець, промінчики віри, надії та добра кожному українцю, кожному краматорцю! Держава - це ми, це наша багата мова, це наша непохитна віра, це наші захисники, які ціною свого життя боронять рідну землю від рашистської навали. Саме тому нам так важливо бути разом, вистояти й відстояти нашу державність! Слава Україні! #ДеньДержавностіКраматорськ #МістоВільнихЛюдей #ДержаваЦеМи 💙💛 🕊
#ДеньДержавностіКраматорськ #МістоВільнихЛюдей #ДержаваЦеМи Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності і силі народу. Олена Теліга Я і держава. Я є частина держави. Держава-це ми! Мабуть, зараз, відчувши єдність народу та держави, ми частіше стали мислити такими категоріями. Єдність, свобода і незалежність – споконвічна українська мрія. Основа державності, якої намагалися позбавити цю частину земель всі її так звані сусіди, прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності, що дає сьогодні сили протистояти ворогу. Протистояти відчайдушно, сміливо, мужньо кожному на своєму фронті: і на передовій, і не лише, т.б. там, де ти є, і тим, чим можеш допомогти своїй армії в їхньому поступу вперед до перемоги. 28 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та князювання Володимира Великого. Сьогодні на думку приходить «Заповіт борцям за визволення» Володимира Винниченка, українського політичного і громадського діяча, прозаїка, драматурга, художника, автора усіх делегацій, універсалів та законодавчих проектів УНР. Він писав у далекому 1949 році: «Українська держава, українська державність на Україні є. Її створив народ, вся українська нація в процесі великого перевороту життя в "тюрмі народів" — Росії. Без цієї творчости ніякі вожді, проводи, міністри не могли б і одного камінчика в будівлі української державности покласти. А так само через це і зруйнувати цю будівлю не так легко. А наскільки вона міцна, показує той факт, що найбільші вороги її руські імперіалісти в усіх виглядах (чи то так званої демократії, чи так званого комунізму) не мають сили (а тому й сміливости) розвалити її. "Чому в так званому "Союзі Советських Республік" нема якоїсь Рязанської, чи Тамбовської Республіки, а є Українська? Тому, що створення Тамбовської чи Рязанської Держави викликало б тільки здивування, нерозуміння, сміх, обурення. А існування Української держави визнається за нормальне, природне явище, яке має під собою всі необхідні для того передумови і підстави». Так, українська державність має давню історію. Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна. Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності. Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Зберігаймо цей безцінний скарб! Ми сьогодні боремося за нашу свободу, незалежність, за право бути вільною людиною на своїй землі. Нас захищають справжні Супергерої: ЗСУ, Нацгвардія, Тероборона, МВС, усі небайдужі Громадяни, які об'єдналися заради захисту Батьківщини. Ми маємо безпрецедентну підтримку міжнародних партнерів. Увесь світ підтримує Україну. Разом до перемоги над російськими окупантами! Миру усім нам, нехай береже Господь нашу країну – Україну! Слава Україні! Героям слава! Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. До суду тебе не скують ланцюги, І руки не скрутять ворожі: Стоять твої вірні сини навкруги З шаблями в руках на сторожі. Стоять, присягають тобі на шаблях І жити і вмерти з тобою, І прапори рідні в кривавих боях Ніколи не вкрити ганьбою! Олександр Олесь
Три красуні-випускниці представляли нашу Краматорську українську гімназію на міському святі вручення свідоцтв міським головою випускникам 2022.Як шкода,що цього року ми не мали можливості зібратися всією гімназійною родиною на традиційний Випускний бал! І це маленьке загальноміське свято для тих випускників,що залишилися в місті, стало символічним спільним фінальним акордом пісні під назвою "Шкільні роки".Любі наші діти,щасливої вам долі!
Шановні гімназисти, учителі, батьки та працівники нашого закладу! Вітаємо вас із закінченням 2021-2022 навчального року! Непростий для нас рік, важкі випробування довели, що ми одна міцна, дружна гімназійна родина, у якій панує злагода, взаємопідтримка та взаєморозуміння! Ми на відстані сьогодні надсилаємо одне одному теплі привітання, промінчики любові та дружби! Бажаємо миру й перемоги нашій Україні, усім гімназистам - гарних літніх канікул, повноцінного відпочинку, здоров'я, якнайшвидшого повернення до рідного мирного міста та чекаємо на кожного з вас 1 вересня в стінах Краматорської української гімназії!
Ось звучить сьогодні фінальний акорд в гімназійній п'єсі "Шкільне життя" для випускників Краматорської української гімназії 2022 року. Цьогоріч наш заклад традиційно випускає розумних, талановитих, креативних, активних, щирих, добрих дітей - справжніх патріотів нашої великої країни. Війна змінила плани, мрії та бажання у всіх громадян України, і випускникам 2022 року сьогодні дуже непросто. Але ми твердо переконані і в нашій перемозі, і в тому, що виховали й випускаємо гідних громадян, справжніх людей, які впораються з усіма труднощами й подолають перешкоди! Ви, шановні випускники , як великі кораблі, сьогодні вирушаєте у велику й цікаву подорож! Ми щиро бажаємо вам, щоб ця подорож була неповторною, яскравою, незабутньою, подарувала вам щастя, кохання, успіх, насолоду, безцінні зустрічі та друзів, допомогла зберегти здоров'я, завела вас у незвідані, невивчені далі та широти й обов'язково повертала іноді до рідних берегів, до витоків. Хай життєве море буде до вас прихильним і хвилюється лише з радісних приводів! Хай вас оминають урагани та буревії, а провідною зіркою буде Боже благословення! У добру путь, наші прекрасні випускники!
НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ або ПРО ТЕ, ЯК ОСВІТА ДАЄ НЕ ЛИШЕ ЗНАННЯ
Діти не навчаються, якщо просто сидять і слухають.
Вони повинні говорити про те, що вони вивчають,
рефлексувати та зіставляти нові знання з попереднім досвідом.
Те, що ви викладаєте, має стати частиною самих учнів.
Стівен Ерман,
University of Meryland
Історія перша про навчання під час війни. І перша моя розповідь про освітній фронт, який тримаємо ми, педагогічний колектив Краматорської української гімназії. Це історія про прості методики, що допомогли нам швидко й мудро організувати навчання у найскладніші часи. Головне: ми зробили ставку не на академічні знання, а на якісну комунікацію з учнями, відновлення рутин, висвітлення актуальних тем і психологічну підтримку.
Щойно в Україні почалася війна, Міністерство освіти і науки призупинило освітній процес у школах. Однак вже з 14 березня заклади освіти у більшості регіонів відновили навчання у дистанційному форматі. У тому числі й у нас, у Краматорську, ми приступили до навчання 28 березня.
Попри те, що досвід дистанційки при пандемії залишив безліч інструментів для здобуття освіти, дієвими вони виявилися не для всіх. Змушені були виїхати з міста не лише діти, а й учителі. Оперативно почали організовувати свою роботу в онлайн-форматі. Колектив гімназії був переконаний у тому, що відновити навчання необхідно. Ми, як завжди, розраховували на допомогу батьків, як завжди, працювали як одна команда. Війна стала серйозним викликом для родин з дітьми: частина вимушено виїхала, частина – облаштувала безпечні місця в рідному місті. У будь-якому випадку при можливості майже усі налагодили зв’язок з учителями. Ми спілкувалися у зручний спосіб. Нашою першочерговою задачею вважали створення безпечного простору, надання психологічної підтримки.
Якою ж мала бути дистанційна освіта, коли по усій країні систематично лунають сирени повітряної тривоги? Хоча ми обговорювали з батьками та дітьми зручні для усіх меседжери, все ж підпорядковувалися загальним правилам, які вже випрацювали під час пандемії.
З метою забезпечення в Краматорській українській гімназії єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища ми продовжили користуватися єдиною електронною освітньою платформою «Нові знання» «NZ.UA», розширювати коло наших можливостей у застосуванні меседжерів: Telegram, Viber , YouTube , Zoom, Meet, Google Classroom та Classtime, LearningApps.org, Padlet.
І знову для того, щоб дистанційна освіта якісно функціонувала у Краматорській українській гімназії було здійснено низку дій щодо організації цієї ланки роботи, зокрема:
· Здійснено аналіз матеріально-технічних можливостей кожного учителя й учнів.
· Опрацювано нормативно-правову базу організації роботи на дистанції під час війни.
· Визначено механізм забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою, а також використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами.
· По ходу роботи підтягували свої знання.
· Поновлювали знайомство батьків та дітей з роботою на єдиній платформі «Нові знання», засобом якої координувалася робота закладу щодо надання освітніх послуг, засобом проведення батьківських зборів, індивідуальних консультацій, повідомлень у вайбер-спільнотах, інформації на онлайн-ресурсах КУГ.
- · Склали розклад уроків дистанційної освіти відповідно до санітарних норм; (Не менше 30% навчального часу має організовуватися в синхронному режимі. Тобто вчитель обов’язково проводив онлайн-уроки. Надсилання завдань у вайбер та їхня перевірка – це лише один невеликий елемент асинхронного режиму дистанційного навчання)
- · Здійснювали у системі моніторинг надання якісних освітніх послуг; регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі, відстеження руху учнів та вчителів, їх переміщення територією України і не тільки.
Робота по залученню дітей до навчання, спілкування, підтримки, об’єднання продовжувалася з ранку до вечора, бо виходити з малечею на зв’язок мали учителі початкових класів тоді, коли зручно батькам; учні середньої та старшої школи доєднувалися іноді із шумних приміщень, холів готелів, з вулиці, із закордонних пунктів прийому переміщених осіб. Ми об’єдналися знову в онлайн-просторі й вже не ставили заставки за спиною книжкові полички чи пальми на морі, а були там, де були.
Хочу подякувати кожному та кожній, хто у цій боротьбі за знання, дружню підтримку, тепле слово, психологічний комфорт під звуки сирени виходив на зв’язок, виконував завдання, писав твори, робив практичні роботи, досліджував явища природи, рушав у мандри Всесвітом, а ще готував презентації, записував відеоуроки, виготовляв мотанки, готував українські страви, крутив м’ячі з підручного матеріалу, і просто був поряд з дітьми на освітньому фронті. Дякую дітям та батькам, які попри все виходили на зв’язок, вдячна колегам-педагогам, які просто і непросто робили свою роботу.
Ми тримали й тримаємо освітній фронт. Навчання та шкільна рутина — не тільки допомагають зміцнювати нове покоління, а й допомагають адаптуватися до нових реалій. Ми розуміємо, що
чим довшою могла б бути пауза у навчальному процесі, тим складніше мозку повертатись до нього. Вивчене, що не використовується, через значний проміжок часу стирається з пам’яті, як непотрібне. Віднайти у собі мотивацію повернутись до підручників ставало б все важче. Звичка робити домашні завдання замінювалася б звичкою грати ігри в телефоні. Корисне для інтелектуального, культурного, духовного та фізичного розвитку замінюється в такому випадку розважальним та веселим, але не дуже корисним з точки зору довгострокових перспектив. В масштабах країни довгострокове зупинення навчання загрожувало б втратою цілого покоління інтелектуального та творчого скарбу. Ось чому наші зусилля на освітньому фронті потрібні. Добре, що це робимо ми, добре, що в цьому нас підтримали батьки учнів гімназії.
Хочу навести лише деякі приклади викладання навчальних дисциплін у гімназії за останній період та облаштування робочих місць учителями та дітьми.
Якщо раніше наше ранкове коло перетворювалося на вечірнє, то під час війни цей ритуал з’явився на кожному уроці не лише в початковій школі, а й в кожному класі. Стало надзвичайно важливим почати урок з щоденних справ, настрою, переживань, сподівань та вираження емоцій. І це є важливим для усіх: маленьких і дорослих.
Мабуть, найважче виявилося занурюватися у навчання дистанційне молодшим школярикам та їхнім батькам. Поступово стрес став проходити. Ми знайшли баланс, багато чого поміняли, переробили розклад, залишили лише найважливіші предмети, змінили підходи, щоб діти могли навчатися, а батьки працювати. І сьогодні щиро вдячні батькам за витримку і відданість своїм дітям. Не полишили працювати у команді, у цьому допомагали чудові ритуали для всього класу, як от вже звичне для всіх ранкове коло, яке у залежності від часу повернення батьків з роботи й можливості підключитися до гаджетів, перетворилося у деяких класах на вечірнє коло, коли діти ділилися своїми враженнями від прожитого дня та будували плани на майбутнє. Ми продумували уроки з елементами гри для початкових класів. Комбінували невеликі теоретичні блоки з цікавими завданнями. Основний навчальний матеріал подавали, створюючи презентації в Power Point та демонструвати коротенькі відео. Підтримували постійний контакт із батьками. Спілкувалися із кожною родиною й дізнавалися, чи мають вони можливість забезпечити дитині той чи інший формат спілкування. Якщо були виявлені діти, які не зможуть відвідувати онлайн-уроки, ми продумували інший формат завдань для них. Отже, дистанційне навчання проводилися на платформі Meet та Zoom, домашні завдання і посилання для перегляду необхідного відео учні отримували на платформі Нові знання. Зворотній зв'язок з учнями і батьками здійснювався за допомогою Viber (надсилалися домашні роботи, проводилися індивідуальні онлайн консультації для батьків і учнів). Своїми фото та відеоматеріалами поділилися учителі початкових класів:
Вихованці Алєксашової Наталії Василівні показали, як вони облаштували свої робочі місця
Кожного року третього четверга в травні ми відзначаємо День вишиванки - одне з найкрасивіших національних свят. Барвисті, яскраві, вишукані, подекуди унікальні українські вишиванки прикрашають міста й села. Цього року війна розкидала українців по різних країнах Європи та куточках України, але попри все українська вишивка засяяла різнокольоровими барвами, бо так кожен із нас виявляє свою любов і пошану до рідної землі, національних звичаїв, традицій, єдність та українську ідентичність. Сьогодні маленькі та дорослі одягли вишиванки, читали й писали вірші, створювали атмосферу справжнього свята не лише для себе й своєї родини, а й для інших людей, які мали змогу милуватися улюбленим елементом українського національного строю, багатством і розкішшю української вишивки, у якій закодовано нашу ментальність та духовність. З Днем вишиванки, шановні українці! Хай буде вона оберегом на все життя!
Діти Краматорської української гімназії вітають Всіх з Днем вишиванки. Де б ми не були, а національна пам'ять жива. Вишиванка — генетичний код українців. Символ віри, надії, любові. Символ сміливості, боротьби та перемог. Вишиванка єднає українців та друзів України по всьому світу. Вишиванка — духовна броня українців. Захистимо своє! — саме такими є офіційні гасла свята цього року.
Лише вчора я відпочивав, В думках кохана, на фоні кіно, Але я і гадки не мав, Яке може трапитися лайно… Зараз стою, наче на краю, Перед очима пронеслося все життя. Зрозумів, що вчора (і правда) був у раю – А сьогодні біжу в укриття. Я так хочу відпочити від сирен і болю, Спокійно жити та творити долю. Недарма нам казали: «Плекайте мову, Щоб мати найголовніше – волю». Як хочеться спокійно жити, Хоча б від страху не тремтіти, Ходити в школу, на роботу й усміхатися, Дружити, любити, кохатися. Тонеш зараз у проблемах, А хотілося би в обіймах, Хочеться почуттів, як у поемах, А не болю, як у війнах. Хочеться радіти та обійматися, Без страху дні проживати, Кожен день посміхатися, А поки виходить усе це уявляти. Я піду в ліс, Щоб прокричатися щосили, Останнім часом так багато сліз І мрій, що пострілом поранили…не вбили. Війна показала, що треба цінити – Каву зранку, мирне небо і навіть затори. Рідну домівку ніколи не замінити, Правду ніколи не скрити. Війна показала, хто є хто, Розставила крапки над і, Вчора друзів було сто, А сьогодні ми вже самі. Назавжди серце з тобою, Україно, я буду твоєю стіною. Вірш учня 10-Б класу Олександра Савчука
Мама, матуся, мамуня, мамунця, мамця, ненька. Мама рідненька, доброзичлива, промениста, сучасна, стильна, чарівна, енергійна, чудова, витончена, а ще турботлива й бойова, ніжна й наполеглива, мудра й відчайдушна, витончена та неймовірно сильна та любляча. День матері — це міжнародне свято на честь мами, материнства, материнських зв’язків та впливу матерів у суспільстві. В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сімейного вогнища, яка грає величезну роль у вихованні дітей та їхньому майбутньому. Саме мама прищеплює дитині любов до рідної землі. Тож це прекрасний день для того, аби привітати найріднішу людину, сказати теплі слова. Сьогодні хочу низько вклонитися усім мамам, які виховали своїх синів та доньок так, щоб вони пішли не вагаючись захищати свою Батьківщину. Усім Мамам України слава! Ви – берегині, захисниці, охоронниці добра, милосердя, турботи, втілення безмежної любові. Низько вклоняємось Вам, Мамо, за терпіння, витримку, дивовижну мудрість і мужність, з якими Ви, долаючи нинішні негаразди, зберігаєте віру у завтрашній кращий день для своїх рідних і близьких, для нашої країни. Тож здоров'я Вам, тепла та миру. Усіх, хто носить почесне ім’я – МАМА, вітаю з Днем матері.
Сьогодні 74-й день війни. Сьогодні День пам’яті та примирення (8 травня) та наближається День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня). Ми вшановуємо подвиг нашого народу, який зробив вагомий внесок у перемогу над нацизмом. Його мужність, відвага і хоробрість ніколи не будуть забуті. Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська росія, яка знищує наш народ, посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває 74-й день. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил, єдність українського народу є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян. Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця у Другій світовій для ведення агресивної політики у наш час. День пам'яті і примирення. Міжнародна подія, яка несе у собі глибокий символізм. На жаль, ворог знову прийшов на територію України, а тому ми взяли до рук зброю, щоб захищати себе і своїх рідних. Однак віримо, що зовсім скоро нас чекає нова перемога. А наразі варто згадати в молитві тих, хто загинув в період 1939-1945 років.
Тисячі людських життів, кров, зранені душі, зруйновані міста й села... Ми ніколи цього не забудемо й ніколи вже не будемо такими, як були до 24 лютого... Щодня о 9-00 наша країна вшановує пам'ять усіх, хто загинув у цій страшній війні, загальнонаціональною хвилиною мовчання. У ці хвилини скорботи й болю серця всіх українців б'ються в унісон, бо біль, сльози й горе одні на всіх! Вічна пам'ять усім, хто ніколи не повернеться додому, не обійме своїх рідних, близьких, друзів, не народить дітей і не виховуватиме онуків, не даруватиме їм свою любов, тепло, турботу й щастя! Ми пам'ятаємо...
Колектив Краматорської української гімназії сьогодні в скорботі схиляє голову перед вічною пам'яттю про загиблого від рук рашистських загарбників випускника нашого закладу 2009 року Шарпана Родіона, патріота, добровольця з 2014 року, який, не вагаючись, у скрутний для країни час став на її захист. Він боронив рідну Донеччину й загинув біля села Яцківка в запеклому бою. Герої не вмирають! Для нас, Родіоне, ти залишишся, назавжди живим, усміхненим, світлим, красивим і мужнім! Ми приносимо щирі співчуття рідним, близьким, друзям, однокласникам і разом оплакуємо чудову людину й справжнього українця! Світла пам'ять та Царство Небесне Герою!
Педагогічний та учнівський колектив, батьки Краматорської української гімназії щиро вітають нашого випускника Смоляра Максима з високою державною нагородою - орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Максим зараз у складі ЗСУ гідно боронить нашу державу від рашистської навали! Ми пишаємося своїм випускником й уклінно дякуємо батькам за виховання сина! У ці важкі для країни хвилини ми молимося за нашого колегу, випускників, батьків та всіх захисників, які борються з ворогом у найгарячіших точках країни! Ми пишаємося вами, наші славетні воїни, й безмежно дякуємо за все!
✅ Дихання. Спробуйте дихати повільно. Вдих (рахуємо 1–2–3–4) — пауза (затримуємо дихання) — видих (рахуємо 1–2–3–4–5–6–7–8). Важливо, щоб видих був удвічі довшим. ⠀ ✅ Обійми близьких та людей, які поруч. ⠀ ✅ Озвучте емоцію. Скажіть про те, що ви зараз відчуваєте, проговоріть, що вам зараз страшно. Це допоможе «випустити» емоцію з середини і зменшити її інтенсивність. ⠀ ✅ Уявіть безпечне місце. Навіть якщо ви зараз у відносній безпеці, ви можете допомогти собі уявою. Змалюйте собі місце, де вам добре і безпечно, спробуйте відчути на дотик, де ви сидите, що бачите, який там запах, що приємного на смак ви відчуваєте, яка звучить музика. ⠀ ✅ Запах. Відчуйте якийсь приємний запах. Це може бути щось, що є під рукою: пакетик чаю, шампунь чи м’ятна зубна паста. Запахи дуже швидко приводять нас в теперішнє, можуть «збити» з потоку негативних думок чи емоцій. ⠀ Дбайте про себе, допомагайте іншим — зберігайте й поширюйте допис 💙
Резервні номери служб екстреного реагування по Краматорську: 🚒 101 - 050-411-09-26 / 066-057-30-33 🚓 102 - 050-988-05-93 🚑 103 - 063-309-56-97 / 099-713-03-29 / 0626-42-06-01 / 066-191-36-02 / 063-309-57-11 🚚 104 - 050-472-55-83 Збережіть заздалегідь та розкажіть тим, хто має обмежений доступ до Інтернету, особливо людям старшого віку!
«БОРІТЕСЯ — ПОБОРЕТЕ! ВАМ БОГ ПОМАГАЄ! ЗА ВАС ПРАВДА, ЗА ВАС СЛАВА І ВОЛЯ СВЯТАЯ!» ТАРАС ШЕВЧЕНКО 14-й день нашої боротьби, яка наближає Перемогу України. А ще — день народження Тараса Шевченка. І саме його словами з «ОСІЯ. ГЛАВА XIV» хочеться звернутися до окупанта: Не дасть коня вам охляп сісти Та утікать; не втечете І не сховаєтеся; всюди Вас найде правда-мста; а люде Підстережуть вас на тоте ж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката І без царя вас, біснуватих, Розтнуть, розірвуть, розіпнуть, І вашей кровію, собаки, Собак напоять... Вихід для загарбників один —здаватися в полон. Ми обов’язково переможемо. У котре переконуюсь, яку магічну силу має СЛОВО. А особливо, якщо це Слово Кобзаря. Його пророчі твори сьогодні мають гострий запит в українському суспільстві. Варто хоча б згадати рядки з поеми «Кавказ»: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!» Навіть зараз, через більше, ніж 200 років, під час війни слова Шевченка не втратили своєї актуальності. Чому деякі твори, навіть якщо й стають популярними свого часу, швидко забуваються і поступово зникають у часі, тоді як інші поезії живуть у віках і пам’яті людей? Переконана, життя поезії залежить від того, наскільки глибокою є думка, висловлена в творі, наскільки імовірними є почуття, які викликають слова. Як багато воно важить? Слово радісне і сумне, слова підтримки та докору, віри у сили свого народу, надії та впевненості у перемогу. Слово людське вічне, повсякчас передує всьому, що творить людина у світі. А це значить, що коли у нас є слово, перед нами є майбутнє, є надія. Не припиняю захоплюватися силою та мужністю наших захисників, відвагою відчайдухів, які виходять на мітинги підтримки там, де є ворог. Біль за тих, хто втратив рідних країть серце. Дякую тобі, Тарасе, що ти й сьогодні твоє слово поряд. Дякую за те, що даєш почуття власної свободи і людської гідності, гідності всієї великої країни та нашого народу. Слово Шевченка різнобарвне, потужне, гучне і впевнене, соковите та лагідне, мрійливе і закохане, нескорене, всепоглинаюче і всеохоплююче, мужнє і мудре, проникаюче у найвіддаленіші куточки душі, те, яке зачаровує з першого знайомства. Воно — вічне: І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Усе буде Україна! З вірою у ПЕРЕМОГУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Тетяна Сезько.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
