Не кожне літо пахне кавуном і не кожна родина нині має змогу влаштувати справжню відпустку. Але навіть у с
кладні часи дитині потрібні моменти радості й нових вражень — аби зберегти ту внутрішню рівновагу
Літо не обов’язково має бути насиченим до краю. Але воно точно варте того, щоб залишити після себе щось тепле: спогад, відео, нову сімейну звичку.
Ось кілька ідей, які допоможуть це зробити:
Створіть «банку спогадів» — регулярно записуйте короткий момент літа, який хочеться зберегти. Восени перечитаєте.
Намалюйте паперові листівки з побажаннями — і розішліть їх друзям та родичам.
Зніміть відеоблог літа — короткі фрагменти повсякдення, які потім об’єднаєте в один домашній фільм.
Пограйте в «експедицію»: рюкзак, легенда, маршрут — і ліс або парк перетворюються на цікаву мандрівку.
Дослідіть свій двір чи вулицю так, ніби ви там уперше — знайдіть п’ять речей, на які ніколи не звертали уваги.
Започаткуйте нову сімейну традицію, яку можна повторювати кожного літа — наприклад, день морозива або спільного волонтерства.
Подивіться з дитиною улюблений мультфільм зі свого дитинства.
Сходіть у кінотеатр просто неба або влаштуйте його вдома — із простирадлом, проєктором і попкорном.
Збудуйте разом халабуду чи дім на дереві.
Змайструйте костюми з того, що під руками — рушник як плащ, коробка як шолом — і зробіть смішну фотосесію.
Виберіть у магазині найдивніший овоч або фрукт і спробуйте з ним щось приготувати — навіть якщо результат виявиться не ресторанним.
А ще обов'язково влаштуйте день відпочинку для себе — без дитини (і без почуття провини).
У час, коли багато залежить не від нас, важливо зосередитись на тому, що під силу. Ми не можемо зупинити війну прямо зараз чи стерти з пам'яті дітей складний досвід, але можемо бути поруч і створити для них нові спогади — сповнені добра і теплих моментів.
Зберігайте наші ідеї й діліться своїми в коментарях
Голоси дітей
❗❗❗Для батьків!!!
"Як не зламати, а підтримати: найважливіше мистецтво батьківської любові!"
Шановні батьки,сьогодні ми запрошуємо вас не просто прочитати, а відчути!
Уявіть серце вашої дитини. Воно ніжне, вразливе, потребує любові й підтримки! І саме ми, батьки, стаємо першими, хто або дає цьому серцю крила, або, на жаль, ламає їх...
У сучасному світі на дітей щодня тиснуть: оцінки, іспити, конкуренція, реалії війни, постійний стрес, страх не виправдати очікувань. Але найбільший тиск - це страх бути не прийнятим вдома, страх почути:
❌«Я в тебе розчарований»!
❌«Ти підвів»!
❌«Не здав (не зробив) - отже, не намагався»./!
➡️ І часто саме ці слова стають останньою краплею...Бо дитина не боїться провалити тест, контрольну, чи загубити речі. Вона боїться втратити нашу любов!
❤️ Батьківська любов - це найсильніший захист і найглибша рана одночасно! Любов не має умов! Не повинна мати їх! Ваша дитина заслуговує на прийняття - навіть з помилками, сльозами, невдачами!
❗Наша мета - не виростити ідеальних. Наша мета - виростити сильних, вільних і впевнених! А це можливо лише тоді, коли дитина знає: 💞"Мене люблять. Не за успіхи. А просто - за те, що я є!"
🙏І якщо після прочитаного, ви скажете своїй дитині: "Я завжди з тобою, навіть якщо щось не вдасться!" - знайте, ви вже змінили її світ! Ви вже підтримали! Не зламали!
Бо надана вчасно підтримка і любов насправді рятує!
Як говорити з дитиною про майбутнє?
Майбутнє для дітей — це щось далеке, абстрактне, інколи навіть страшне. А наше завдання — зробити його зрозумілим, цікавим і таким, яке хочеться творити.
✅ Говоріть про мрії. Питайте: «Що б ти хотів спробувати?», «Ким хочеш бути?». Важливо не оцінювати, а слухати.
✅ Малюйте спільні картинки майбутнього. Де ви разом? Що вас оточує? Це допомагає дитині бачити себе частиною світу, що змінюється.
✅ Розповідайте, що майбутнє — це не лише великі речі, а й маленькі кроки сьогодні: навчитися новому, допомогти іншому, зробити щось вперше.
✅ Не лякайте майбутнім. Діти й так відчувають невизначеність. Краще підтримуйте віру, що будь-які зміни — це виклик і можливість.
✅ Будьте прикладом. Якщо ви мрієте, дієте, вірите у свої сили — дитина бачить, що дорослі не бояться майбутнього.
Говорити про майбутнє з любов’ю — означає давати дітям крила 🌱
Як говорити з підлітком про майбутнє (і не викликати ока́тів 🙄)?
Підлітки часто закочують очі, коли дорослі починають говорити про "серйозне". Але це не означає, що їм не цікаво майбутнє. Просто вони хочуть говорити по-іншому.
✅ Говоріть на рівних. Забудьте фрази «Тобі ще рано думати...» або «Ти ще не знаєш життя». Підліток — це вже особистість з власними тривогами, бажаннями і поглядами.
✅ Питайте про їхні страхи. Не лише про мрії. «Що тебе лякає у майбутньому?», «Що здається складним?» — це важливіші питання, ніж «Ким хочеш бути?».
✅ Допомагайте бачити варіанти. Підлітки часто мислять категорично. Показуйте, що помилятись нормально, а шляхів завжди більше, ніж здається.
✅ Діліться власними сумнівами. Говоріть чесно: «Я теж не завжди знаю, що буде далі, але я вчуся приймати це і діяти».
✅ Не нав'язуйте, а слухайте. Підлітки мають потребу бути почутими. Іноді ваша тиша цінніша за поради.
Майбутнє — це не лише професія. Це про відчуття себе у світі, у власному тілі, у власному виборі.
Підлітки не хочуть готових відповідей.
Вони хочуть бути поруч з тими, хто не боїться питати себе і шукати разом 🌿
Три заборонні гри,про які варто розказати дітям
Булінг у школі: як розпізнати й що робити
Булінг — це систематичне цькування, що може включати насильство, насмішки, погрози чи ізоляцію. Важливо вчасно його помітити.
Як розпізнати булінг?
• Часті травми або синці, які дитина не може пояснити.
• Зміни в поведінці: замкнутість, тривожність, відмова від школи.
• Психологічний стрес: депресія, безсоння, часто хворіє.
• Проблеми в соціальних відносинах, виключення з колективу.
Що робити?
Зверніться за допомогою:
📌 до адміністрації школи;
📌 до поліцейських служби освітньої безпеки, працівників ювенальної превенції чи поліції;
📌 на спецлінію 102.
Поліція наголошує: реагуйте вчасно, адже булінг може мати серйозні наслідки.
🌸 Весна в повітрі, а небезпека — під вікном
⠀
З теплими днями ми частіше відкриваємо вікна, впускаючи в оселю сонце й свіжість ☀️ Але разом із весною приходить і підвищений ризик для малечі — випадкове падіння з вікна 😞
⠀
👶 Маленькі діти цікаві, швидкі й часто не усвідомлюють небезпеку. Лише мить — і біда може статися.
🛡 Як убезпечити дитину:
🔸 Не залишайте вікна відчиненими без нагляду
🔸 Ніколи не покладайтесь лише на москітні сітки — вони не витримують вагу дитини
🔸 Встановіть блокатори або фіксатори відкриття вікон
🔸 Не ставте меблі поруч із вікнами, особливо у дитячих кімнатах
🔸 Говоріть із дітьми про небезпеку, навіть якщо їм лише 2–3 роки — вони більше розуміють, ніж здається
⠀
👀 Турбота — це не контроль, а любов, яка передбачає ризики. Тож будьмо уважні вдома так само, як і на вулиці.
⠀
💙 Бережімо наших найменших — вони довіряють нам світ.
🧠 Ментальне здоров’я дитини: як допомогти пережити першу поразку!
Дорогі батьки!
Перша поразка для дитини — це справжній виклик. Невдача на олімпіаді, поразка в змаганнях чи погана оцінка — усе це може боляче вдарити по дитячій самооцінці. Як ми можемо підтримати дитину й допомогти їй вирости сильнішою?
💬 1. Вислухайте без осуду
Дайте дитині виговоритися. Не знецінюйте її почуттів ("нічого страшного", "це дрібниця"). Просто будьте поряд і слухайте.
🤗 2. Прийміть її емоції
Злість, сльози, розчарування — це нормально. Скажіть: "Я розумію, тобі зараз боляче. Це природно."
🔁 3. Розкажіть про свої поразки
Поділіться історією, як ви самі пережили невдачу. Це покаже, що помилки — це частина шляху до зростання.
🌱 4. Поясніть, що поразка — це досвід, а не вирок
Допоможіть дитині побачити, чому вона навчилась. Запитайте: "Що ти б зробив інакше наступного разу?"
🧩 5. Наголосіть на зусиллях, а не на результаті
Похваліть старання: "Я бачив, як ти старався. Це справжня сила."
❤️ 6. Підтримуйте віру в себе
Нагадуйте: "Я вірю в тебе. У тебе ще буде багато перемог."
🌈 7. Не порівнюйте з іншими
Порівняння лише посилює біль. Натомість покажіть, що кожна дитина — унікальна.
👨👩👧👦 Дитина росте не тоді, коли виграє, а тоді, коли вчиться підніматися після падіння. Підтримка дорослого — найкращий ресурс для дитини у складний момент 💛
Інтернет — це невід'ємна частина життя сучасних дітей, але разом із використанням він несе й певні ризики. Безпека дітей в інтернеті:що потрібно знати батькам?
Як допомогти рідним подолати ігрову залежність
Ігроманія – це серйозна проблема, яка може руйнувати життя людей та їхніх сімей. Якщо ваш близький залежний від відеоігор, важливо діяти вчасно та правильно. Цей путівник допоможе вам зрозуміти проблему та знайти ефективні шляхи допомоги.
Не все те булінг, що нам здається. Є безліч неочевидних форм знущань, принижень, переслідувань, тиску у школі. Розповідаємо про них у каруселі 👉
Щоби нагадати ще раз головне, ефективна протидія булінгу — це постійне проведення превентивної роботи на загальношкільному рівні. Бо це наше завдання — створити безпечне, дружнє до дітей освітнє середовище 🤝😌
🫂 Сьогодні, як ніколи, важливо знати, де можна отримати допомогу та підтримку у складні періоди
Безоплатна психологічна підтримка є доступною для українців, хто переживає стрес, тривогу або інші психологічні труднощі, повʼязані з персональним життям чи війною.
У цьому дописі — добірка ресурсів, завдяки яким можна отримати професійну підтримку фахівців ⬆️.
Рекомендації щодо безпеки та захисту конфіденційності для підлітків у TikTok
1.Вікові обмеження: що варто знати
Дітям віком до 13 років заборонено реєструватися в TikTok, і такі облікові записи
видаляються з платформи. Батьки повинні створити обліковий запис разом з підлітками та
переконатися, що вказана правильна дата народження, оскільки це автоматично мінімізує
ймовірність неналежного використання.
2. Налаштуйте приватний обліковий запис
Коли у підлітка налаштований приватний обліковий запис, він може схвалювати або
відхиляти запити на підписку. У такому випадку лише підписники бачитимуть відео дитини.
3. Установіть сімейний контроль
Як налаштувати? Перейти на вкладку «Профіль» у застосунку, у меню обрати «Сімейний
зв’язок», обрати - «Батьки». На екрані зʼявиться QR-код та інструкція про виконання дій на
смартфоні дитини.
4. Як обмежити контент?
Щоб обмежити доступ підлітка до певного контенту, також потрібно включити
налаштування: зайти в профіль дитини з його гаджета, натиснути три лінії у верхньому
правому куті, у вкладці «Налаштування контенту» вибрати «Режим обмеження».
5. Як обмежити час?
TikTok попередньо встановив щоденний час використання екрана для всіх користувачів
віком до 18 років – 60 хвилин, але додатково в додатку можна встановити окремий ліміт
часу: від 40 хвилин до 2 годин. Коли ліміт вичерпано, з'явиться повідомлення про
завершення сеансу. Його можна скасувати лише за допомогою пароля.
«Життя – це безцінний дар, який дається людині при народженні і те, як
людина розпорядиться ним, залежить від неї самої»
Сократ
Щороку 10 вересня відзначається Всесвітній день запобігання
самогубствам.
Основна мета цієї міжнародної дати:
— підвищити обізнаність людей про значення самогубств як глобальної
моральної проблеми;
— поліпшити знання про те, як можна запобігти суїциду;
— зменшити стигматизацію, пов'язану з самогубцями.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожні 40 секунд одна
людина вчиняє самогубство. Це близько 800 тисяч осіб на рік, хоча за іншими
даними кількість наближається до мільйона. Ще більше людей роблять спроби
суїциду (за оцінками ВООЗ, вони стаються приблизно у 20 разів частіше).
Наприклад, у 2016 році саме самогубство було другою причиною смерті серед
людей віком 15-29 років.
Спеціалісти визначають суїцид (suizid – з лат. «себе вбивати»), тобто
самогубство, як усвідомлювані, навмисні дії, спрямовані на добровільне
позбавлення себе життя, що призводить до смерті. Науковці-психологи, крім
факту самогубства розглядають і більш ширший контекст суїцидальної
поведінки – численні факти свідомого чи несвідомого нехтування життям як
вищою цінністю людини (акти хоробрості, ризиковані вчинки, гра зі смертю,
надмірне виснаження себе працею, легковажне нехтування небезпекою).
Доктор Тіна Берадзе (клінічний психолог, психотерапевт, психіатр, викладач
авторського курсу «Клінічна психологія» в КНУ імені Т. Шевченка) наголошує,
що тривожними для батьків і вчителів мають стати такі фактори:
— розмови дитини про самогубство або про суїцидальні думки в однолітків,
подруг, однокласників (іноді дитина не каже про самогубство прямо);
— надмірна самокритика й переживання з приводу своїх поразок і невдач, дуже
низька самооцінка підлітка;
— захоплення кумирами, які вчинили самогубство;
— прослуховування «похмурої» музики, читання літератури, сюжети якої, так
чи інакше торкаються теми суїциду;
— дарування важливих для дитини речей друзям або своїй сім’ї;
— соціальна ізоляція; депресивний стан;
— виникнення на тілі поранень;
— відсутність гігієни та байдуже ставлення до власного зовнішнього вигляду.
Інші дослідники вказують також на основні мотиви підліткових самогубств, та
надають наступні суїцидальні реакції, які можуть виникати:
за мотивом «невдале кохання» – людина вчиняє суїцид під впливом
інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду, при
ранній вагітності. Кохання як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді
віком 15–17 років;
за мотивом «крик про допомогу» – індивід скоює суїцидальну спробу,
намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно-
шантажні спроби, скоєні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального
оточення (батьків, однолітків тощо);
за мотивом «синдром Вертера» – одразу після публікації роман Й. Гете
«Страждання молодого Вертера» (1774 р.) викликав хвилю самогубств серед
молоді. Тому наслідування суїцидальної поведінки психологи називають
ефектом (синдромом) юного Вертера. Девід Філліпс, провівши дослідження,
дійшов висновку, що кількість суїцидів різко збільшується після публікації на
перших шпальтах газет повідомлення про самогубство.
Фахівці вказують, що як правило, причинами суїциди стають суто особисті
причини і переживання, проблеми, які підлітку часто здаються абсолютно
нерозв'язними. Причому зачасту дорослі дуже дивуються, коли дізнаються, що
штовхнуло дитини на подібний крок – причина може бути настільки
незначною, що доросла людина просто – напросто не звернув би на неї
особливої уваги. Для підлітка ж вона глобальна.
Також, психологами доведений той факт, і батькам необхідно пам'ятати про те,
що часто підлітки роблять спробу самогубства не тому, що насправді хочуть
померти. Причиною подібної спроби суїциду стає банальне бажання
привернути до себе увагу оточуючих, своєрідний крик про допомогу.
РАЗОМ ДЛЯ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ
Інтернет-технології стали природною частиною життя дітей і сучасної молоді. Невміння працювати з комп’ютером і орієнтуватися в інтернет просторі в сучасному суспільстві можна порівняти з невмінням писати й читати. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку. У кіберпросторі існує велика кількість спеціальних сайтів, адресованих дітям різного віку.
Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач.
Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп'ютер та інтернет більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі .
Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.
ІНТЕРНЕТ-ЗАГРОЗИ ДЛЯ ДІТЕЙ
ЧИМ ЗАЙМАЮТЬСЯ ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ?
Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми. Але є й негативний: від- сутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик зіткнутися з онлайн- загрозами:
· онлайн-насилля;
· шахрайство;
· порнографія;
· отримання особистої інформації з метою злочинного використання
76%батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти. А ви знаєте?
КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ “КІБЕРПЕС”
Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:
· поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
· повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.
За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.
Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”. У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.
Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.
У чат-боті “Кіберпес” можна знайти інформацію про те:
· що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
· як визначити контент, що містить кібербулінг;
· що робити, якщо вас кібербулять;
· як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
· як попередити кібербулінг;
· як не бути кібербулером.
ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ “STOP SEXTING”
Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.
Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.
Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.
Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.
Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.
ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ: ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІУ ВІРТУАЛЬНОМУСВІТІ
КОРОТКА ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
• Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність.
•Станьте для своєї дитини другом і порадником, опановуйте інтернет разом.
• Оберіть найбільш прийнятний спосіб технічного захисту: від регулярно поновлюваного антивірусу до спеціального програмного забезпечення, що забезпечує батьківський контроль на комп’ютері та мобільному телефоні дитини.
• Створіть територію безпечного інтернету. Запропонуйте дітям пізнавальні, цікаві та захоплюючі інтернет-ресурси. Щоб захистити дітей від ризиків віртуального світу, використовуйте поновлюваний список рекомендованих сайтів для дітей на http://online-bezpeka.kyivstar.ua/ Сімейна онлайн-безпека – відповідальність кожного Навчіть дитину правилам безпечної роботи у Мережі:
1. Роз'ясніть дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації:
• не можна викладати в інтернет інформацію про сім'ю та її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки та банківські дані;
• нікому, крім батьків, не можна називати власні паролі до інтернет-сервісів (навіть найкращім друзям).
2.Навчіть дітей поводитися в інтернеті так само, як у реальному житті. У Всесвітній Мережі дитина має поводитися ввічливо, не робити нічого, що може образити інших людей або суперечить закону. Поясніть дітям, що в інтернеті також слід із повагою ста- витися до людей та їх авторських прав. Незаконне копіювання та розповсюдження матеріалів, що є чиєюсь власністю, вважається крадіжкою.
3. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Навчіть дитину не надто довіряти незнайомим людям у Мережі. Дитина повинна знати, що не можна призначати зустріч з віртуальними знайомими без дозволу батьків.
4. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей. Завжди потрібно з'ясовувати, скільки коштують спеціальні інтернет-сервіси: наприклад, якою є повна вартість SMS в онлайн-грі. Якщо така інформація не очевидна для дитини, вона має звертатися за порадою до Вас. Допомагайте дітям розібратися, скільки насправді коштують такі SMS- послуги та чи дійсно необхідно їх надсилати.
5.Звертатися за порадою – необхідно. Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас. Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, копіювати чи встановлювати будь-що з інтернету, дитина має отримати Ваш дозвіл. Навчіть перевіряти інформацію з Мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.
Немає коментарів:
Дописати коментар