Сторінка психолога

Рекомендації щодо безпеки та захисту конфіденційності для підлітків у TikTok 1.Вікові обмеження: що варто знати Дітям віком до 13 років заборонено реєструватися в TikTok, і такі облікові записи видаляються з платформи. Батьки повинні створити обліковий запис разом з підлітками та переконатися, що вказана правильна дата народження, оскільки це автоматично мінімізує ймовірність неналежного використання. 2. Налаштуйте приватний обліковий запис Коли у підлітка налаштований приватний обліковий запис, він може схвалювати або відхиляти запити на підписку. У такому випадку лише підписники бачитимуть відео дитини. 3. Установіть сімейний контроль Як налаштувати? Перейти на вкладку «Профіль» у застосунку, у меню обрати «Сімейний зв’язок», обрати -  «Батьки». На екрані зʼявиться QR-код та інструкція про виконання дій на смартфоні дитини. 4. Як обмежити контент? Щоб обмежити доступ підлітка до певного контенту, також потрібно включити налаштування: зайти в профіль дитини з його гаджета, натиснути три лінії у верхньому правому куті, у вкладці «Налаштування контенту» вибрати «Режим обмеження». 5. Як обмежити час? TikTok попередньо встановив щоденний час використання екрана для всіх користувачів віком до 18 років – 60 хвилин, але додатково в додатку можна встановити окремий ліміт часу: від 40 хвилин до 2 годин. Коли ліміт вичерпано, з'явиться  повідомлення про завершення сеансу. Його можна скасувати лише за допомогою пароля.

«Життя – це безцінний дар, який дається людині при народженні і те, як людина розпорядиться ним, залежить від неї самої» Сократ Щороку 10 вересня відзначається Всесвітній день запобігання самогубствам. Основна мета цієї міжнародної дати: — підвищити обізнаність людей про значення самогубств як глобальної моральної проблеми; — поліпшити знання про те, як можна запобігти суїциду; — зменшити стигматизацію, пов'язану з самогубцями. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожні 40 секунд одна людина вчиняє самогубство. Це близько 800 тисяч осіб на рік, хоча за іншими даними кількість наближається до мільйона. Ще більше людей роблять спроби суїциду (за оцінками ВООЗ, вони стаються приблизно у 20 разів частіше). Наприклад, у 2016 році саме самогубство було другою причиною смерті серед людей віком 15-29 років. Спеціалісти визначають суїцид (suizid – з лат. «себе вбивати»), тобто самогубство, як усвідомлювані, навмисні дії, спрямовані на добровільне позбавлення себе життя, що призводить до смерті. Науковці-психологи, крім факту самогубства розглядають і більш ширший контекст суїцидальної поведінки – численні факти свідомого чи несвідомого нехтування життям як вищою цінністю людини (акти хоробрості, ризиковані вчинки, гра зі смертю, надмірне виснаження себе працею, легковажне нехтування небезпекою). Доктор Тіна Берадзе (клінічний психолог, психотерапевт, психіатр, викладач авторського курсу «Клінічна психологія» в КНУ імені Т. Шевченка) наголошує, що тривожними для батьків і вчителів мають стати такі фактори: — розмови дитини про самогубство або про суїцидальні думки в однолітків, подруг, однокласників (іноді дитина не каже про самогубство прямо); — надмірна самокритика й переживання з приводу своїх поразок і невдач, дуже низька самооцінка підлітка; — захоплення кумирами, які вчинили самогубство; — прослуховування «похмурої» музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше торкаються теми суїциду; — дарування важливих для дитини речей друзям або своїй сім’ї; — соціальна ізоляція; депресивний стан; — виникнення на тілі поранень; — відсутність гігієни та байдуже ставлення до власного зовнішнього вигляду. Інші дослідники вказують також на основні мотиви підліткових самогубств, та надають наступні суїцидальні реакції, які можуть виникати: за мотивом «невдале кохання» – людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду, при ранній вагітності. Кохання як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15–17 років; за мотивом «крик про допомогу» – індивід скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно- шантажні спроби, скоєні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального оточення (батьків, однолітків тощо); за мотивом «синдром Вертера» – одразу після публікації роман Й. Гете «Страждання молодого Вертера» (1774 р.) викликав хвилю самогубств серед молоді. Тому наслідування суїцидальної поведінки психологи називають ефектом (синдромом) юного Вертера. Девід Філліпс, провівши дослідження, дійшов висновку, що кількість суїцидів різко збільшується після публікації на перших шпальтах газет повідомлення про самогубство. Фахівці вказують, що як правило, причинами суїциди стають суто особисті причини і переживання, проблеми, які підлітку часто здаються абсолютно нерозв'язними. Причому зачасту дорослі дуже дивуються, коли дізнаються, що штовхнуло дитини на подібний крок – причина може бути настільки незначною, що доросла людина просто – напросто не звернув би на неї особливої ​​уваги. Для підлітка ж вона глобальна. Також, психологами доведений той факт, і батькам необхідно пам'ятати про те, що часто підлітки роблять спробу самогубства не тому, що насправді хочуть померти. Причиною подібної спроби суїциду стає банальне бажання привернути до себе увагу оточуючих, своєрідний крик про допомогу.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: «ДІТИ. ІНТЕРНЕТ. МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК» РАЗОМ ДЛЯ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ Інтернет-технології стали природною частиною життя дітей і сучасної молоді. Невміння працювати з комп’ютером і орієнтуватися в інтернет просторі в сучасному суспільстві можна порівняти з невмінням писати й читати. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку. У кіберпросторі існує велика кількість спеціальних сайтів, адресованих дітям різного віку. Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач. Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп'ютер та інтернет більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі . Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі. ІНТЕРНЕТ-ЗАГРОЗИ ДЛЯ ДІТЕЙ ЧИМ ЗАЙМАЮТЬСЯ ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ? Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми. Але є й негативний: від- сутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик зіткнутися з онлайн- загрозами: · онлайн-насилля; · шахрайство; · порнографія; · отримання особистої інформації з метою злочинного використання 76%батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти. А ви знаєте? КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ “КІБЕРПЕС” Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: · поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах; · повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди. За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування. Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”. У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу. Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою. У чат-боті “Кіберпес” можна знайти інформацію про те: · що таке «кібербулінг» та як він проявляється; · як визначити контент, що містить кібербулінг; · що робити, якщо вас кібербулять; · як видалити матеріали, що містять кібербулінг; · як попередити кібербулінг; · як не бути кібербулером. ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ “STOP SEXTING” Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену. Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі. Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо. Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей. Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції. ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ: ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІУ ВІРТУАЛЬНОМУСВІТІ КОРОТКА ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ • Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність. •Станьте для своєї дитини другом і порадником, опановуйте інтернет разом. • Оберіть найбільш прийнятний спосіб технічного захисту: від регулярно поновлюваного антивірусу до спеціального програмного забезпечення, що забезпечує батьківський контроль на комп’ютері та мобільному телефоні дитини. • Створіть територію безпечного інтернету. Запропонуйте дітям пізнавальні, цікаві та захоплюючі інтернет-ресурси. Щоб захистити дітей від ризиків віртуального світу, використовуйте поновлюваний список рекомендованих сайтів для дітей на http://online-bezpeka.kyivstar.ua/ Сімейна онлайн-безпека – відповідальність кожного Навчіть дитину правилам безпечної роботи у Мережі: 1. Роз'ясніть дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації: • не можна викладати в інтернет інформацію про сім'ю та її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки та банківські дані; • нікому, крім батьків, не можна називати власні паролі до інтернет-сервісів (навіть найкращім друзям). 2.Навчіть дітей поводитися в інтернеті так само, як у реальному житті. У Всесвітній Мережі дитина має поводитися ввічливо, не робити нічого, що може образити інших людей або суперечить закону. Поясніть дітям, що в інтернеті також слід із повагою ста- витися до людей та їх авторських прав. Незаконне копіювання та розповсюдження матеріалів, що є чиєюсь власністю, вважається крадіжкою. 3. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Навчіть дитину не надто довіряти незнайомим людям у Мережі. Дитина повинна знати, що не можна призначати зустріч з віртуальними знайомими без дозволу батьків. 4. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей. Завжди потрібно з'ясовувати, скільки коштують спеціальні інтернет-сервіси: наприклад, якою є повна вартість SMS в онлайн-грі. Якщо така інформація не очевидна для дитини, вона має звертатися за порадою до Вас. Допомагайте дітям розібратися, скільки насправді коштують такі SMS- послуги та чи дійсно необхідно їх надсилати. 5.Звертатися за порадою – необхідно. Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас. Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, копіювати чи встановлювати будь-що з інтернету, дитина має отримати Ваш дозвіл. Навчіть перевіряти інформацію з Мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.