Тисячі людських життів, кров, зранені душі, зруйновані міста й села... Ми ніколи цього не забудемо й ніколи вже не будемо такими, як були до 24 лютого... Щодня о 9-00 наша країна вшановує пам'ять усіх, хто загинув у цій страшній війні, загальнонаціональною хвилиною мовчання. У ці хвилини скорботи й болю серця всіх українців б'ються в унісон, бо біль, сльози й горе одні на всіх! Вічна пам'ять усім, хто ніколи не повернеться додому, не обійме своїх рідних, близьких, друзів, не народить дітей і не виховуватиме онуків, не даруватиме їм свою любов, тепло, турботу й щастя! Ми пам'ятаємо...

 

Колектив Краматорської української гімназії сьогодні в скорботі схиляє голову перед вічною пам'яттю про загиблого від рук рашистських загарбників випускника нашого закладу 2009 року Шарпана Родіона, патріота, добровольця з 2014 року, який, не вагаючись, у скрутний для країни час став на її захист. Він боронив рідну Донеччину й загинув біля села Яцківка в запеклому бою. Герої не вмирають! Для нас, Родіоне, ти залишишся, назавжди живим, усміхненим, світлим, красивим і мужнім! Ми приносимо щирі співчуття рідним, близьким, друзям, однокласникам і разом оплакуємо чудову людину й справжнього українця! Світла пам'ять та Царство Небесне Герою!

 

Педагогічний та учнівський колектив, батьки Краматорської української гімназії щиро вітають нашого випускника Смоляра Максима з високою державною нагородою - орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Максим зараз у складі ЗСУ гідно боронить нашу державу від рашистської навали! Ми пишаємося своїм випускником й уклінно дякуємо батькам за виховання сина! У ці важкі для країни хвилини ми молимося за нашого колегу, випускників, батьків та всіх захисників, які борються з ворогом у найгарячіших точках країни! Ми пишаємося вами, наші славетні воїни, й безмежно дякуємо за все!

 

Знов завітала весна до нашої Alma mater.Нехай вона принесе мир і перемогу всім нам,українцям!

 

✅ Дихання. Спробуйте дихати повільно. Вдих (рахуємо 1–2–3–4) — пауза (затримуємо дихання) — видих (рахуємо 1–2–3–4–5–6–7–8). Важливо, щоб видих був удвічі довшим. ⠀ ✅ Обійми близьких та людей, які поруч. ⠀ ✅ Озвучте емоцію. Скажіть про те, що ви зараз відчуваєте, проговоріть, що вам зараз страшно. Це допоможе «випустити» емоцію з середини і зменшити її інтенсивність. ⠀ ✅ Уявіть безпечне місце. Навіть якщо ви зараз у відносній безпеці, ви можете допомогти собі уявою. Змалюйте собі місце, де вам добре і безпечно, спробуйте відчути на дотик, де ви сидите, що бачите, який там запах, що приємного на смак ви відчуваєте, яка звучить музика. ⠀ ✅ Запах. Відчуйте якийсь приємний запах. Це може бути щось, що є під рукою: пакетик чаю, шампунь чи м’ятна зубна паста. Запахи дуже швидко приводять нас в теперішнє, можуть «збити» з потоку негативних думок чи емоцій. ⠀ Дбайте про себе, допомагайте іншим — зберігайте й поширюйте допис 💙

 

Резервні номери служб екстреного реагування по Краматорську: 🚒 101 - 050-411-09-26 / 066-057-30-33 🚓 102 - 050-988-05-93 🚑 103 - 063-309-56-97 / 099-713-03-29 / 0626-42-06-01 / 066-191-36-02 / 063-309-57-11 🚚 104 - 050-472-55-83 Збережіть заздалегідь та розкажіть тим, хто має обмежений доступ до Інтернету, особливо людям старшого віку!

 

«БОРІТЕСЯ — ПОБОРЕТЕ! ВАМ БОГ ПОМАГАЄ! ЗА ВАС ПРАВДА, ЗА ВАС СЛАВА І ВОЛЯ СВЯТАЯ!» ТАРАС ШЕВЧЕНКО 14-й день нашої боротьби, яка наближає Перемогу України. А ще — день народження Тараса Шевченка. І саме його словами з «ОСІЯ. ГЛАВА XIV» хочеться звернутися до окупанта: Не дасть коня вам охляп сісти Та утікать; не втечете І не сховаєтеся; всюди Вас найде правда-мста; а люде Підстережуть вас на тоте ж, Уловлять і судить не будуть, В кайдани туго окують, В село на зрище приведуть, І на хресті отім без ката І без царя вас, біснуватих, Розтнуть, розірвуть, розіпнуть, І вашей кровію, собаки, Собак напоять... Вихід для загарбників один —здаватися в полон. Ми обов’язково переможемо. У котре переконуюсь, яку магічну силу має СЛОВО. А особливо, якщо це Слово Кобзаря. Його пророчі твори сьогодні мають гострий запит в українському суспільстві. Варто хоча б згадати рядки з поеми «Кавказ»: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!» Навіть зараз, через більше, ніж 200 років, під час війни слова Шевченка не втратили своєї актуальності. Чому деякі твори, навіть якщо й стають популярними свого часу, швидко забуваються і поступово зникають у часі, тоді як інші поезії живуть у віках і пам’яті людей? Переконана, життя поезії залежить від того, наскільки глибокою є думка, висловлена в творі, наскільки імовірними є почуття, які викликають слова. Як багато воно важить? Слово радісне і сумне, слова підтримки та докору, віри у сили свого народу, надії та впевненості у перемогу. Слово людське вічне, повсякчас передує всьому, що творить людина у світі. А це значить, що коли у нас є слово, перед нами є майбутнє, є надія. Не припиняю захоплюватися силою та мужністю наших захисників, відвагою відчайдухів, які виходять на мітинги підтримки там, де є ворог. Біль за тих, хто втратив рідних країть серце. Дякую тобі, Тарасе, що ти й сьогодні твоє слово поряд. Дякую за те, що даєш почуття власної свободи і людської гідності, гідності всієї великої країни та нашого народу. Слово Шевченка різнобарвне, потужне, гучне і впевнене, соковите та лагідне, мрійливе і закохане, нескорене, всепоглинаюче і всеохоплююче, мужнє і мудре, проникаюче у найвіддаленіші куточки душі, те, яке зачаровує з першого знайомства. Воно — вічне: І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Усе буде Україна! З вірою у ПЕРЕМОГУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Тетяна Сезько.

 

Шановна освітянська спільното, батьки, учні, випускники! Сьогодні ми відзначаємо 208-річницю від Дня народження Великого Кобзаря! Його пророчі слова актуальні сьогодні, як ніколи! У серце кожного свідомого українця вони знаходять відгук у ці страшні для країни часи. Звернімося ще раз до житєдайних джерел Шевченкової поезії, підтримаймо одне одного постами з незабутніми рядками його віршів, щоб зміцнити дух нації, нашу палку віру в перемогу життя над смертю, світла - над темрявою! Разом ми сила!

 

Сьогодні кожен із нас замислюється над тим, чим я можу наблизити перемогу, що можу зробити в тяжкий час для моєї країни. Зброя учителя сьогодні - й слово у тому числі.Я викладаю в 11 класі, у дітей, яким довелося попробувати на смак війну двічі й подорослішати раніше. Сьогодні психологічна підримка надважлива. Від початку бойових дій ми підтримуємо один одного. І сьогодні це вилилося у вайбер-урок. Деякими листами хочемо поділитися із Вами. Тетяна Сезько, учитель. 1 березня 2022 року. Сніг вкриває землю. Кров орошує вулиці міст та сіл України. Морозно. На фронтах спекотно. Міста-герої стоять, відбивають атаки ворога. Шостий день війни Росії проти України. Нема прощення тобі, ворогу. Не буде прощення нікому, хто своїм брудним сапогом топче мою співучу, квітучу Україну. Не буде прощення тому, хто вбиває моїх співгромадян, хто бомбить мою столицю, хто направив крилату ракету на найбільшу площу Європи у Харкові. Не буде прощення тому у віках, хто послав тебе на мою землю. Прийшло гірке розуміння того, що це відбувається з тобою, з твоєю родиною, твоєю країною, із твоїм світом. Чорна орда змінила звичний ритм життя моєї країни, мого світу. Змусила сидіти в бомбосховищах, хоронити дітей, починати ранок не з чашки кави, а з переписки з рідними та знайомими з Харкова, Києва, Херсону, Маріуполя, Чернігова: чи живі, як вистояли ніч. На думку приходять рядки «України в огні» Олександра Довженка: «Горять жита на многі кілометри, палають, топчуться людьми підводами… Ревуть аероплани. Мечуть бомби…Пролітають ворожі літаки. Бомбардують шлях…Крик, і плач, і височенний зойк поранених … Ворожі літаки бомбардують міст. Великі водяні стовпи розтинають річку. Плигають люди в воду…» Ці рядки написано в далекому 1943 р. Біль, страх, ненависть принесла війна у 2022. Змусила світське життя завмерти, поставити на паузу, заморозити, не робити зайвих рухів. Разом із тим війна принесла згуртованість, милосердя, підтримку, гордість, відвагу, щирість; вивільнила почуття, які в нашому звичному житті відходили на другий план, проявлялися не так часто, а можливо, у них просто не було нагальної потреби. Ще учора реєструвала на ЗНО, обговорювала з моїми учнями їх плани на майбутнє, співала «Два кольори»… Напевно не починала свій мирний ранок з обзвонів родичів та знайомих. У кращому випадку час від часу відписувалася смсками або вітальними листівками на свята. Зараз просто нагальна потреба, внутрішня необхідність спитати, підтримати, почути. Тільки хворий розум може назвати війну «спецоперацією на Донбасі», а метою оголосити – «демілітаризацію і денацифікацію України». Тільки хворі розуми можуть це підтримати та виконувати злочинні накази. Лише хворий, розум може брутально перетнути кордони суверенної держави, не своєї держави. Не вірю тобі, необстріляний рашисте, і кадровий військовий недружньої до мене держави, не вірю твоєму невпевненому «не знал , куда иду», «думал, что учения». Не вірю. Не вірю жодному слову. Ти не змусиш мене боятися, скоритися, відступити. За моїм народом правда. За моїм народом перемога. З моїм народом Збройні сили України, Національна гвардія, загони територіальної оборони, весь світ. І ми переможемо. Ми на своїй землі й нікому її не віддамо. Ігор, учень 11 класу. Всім привіт! Хочу долучитися до слів Тетяни Анатоліївни та й поділитися з вами моїми думками щодо ситуації, лиха, з яким ми зіткнулися нещодавно. Знаю, в школі я буваю занадто веселий або навпаки, серйозний, але, повірте, я люблю вас всіх по-справжньому, звичайно, як друзів та однокласників 😄 Ще тиждень тому ми проводили репетиції, танцювали вальс, грали в волейбол на фізкультурі, сміялися на перервах та на уроках 😅 Але зараз.. Зараз, знаю, дещо жорстоке та страшне. Ворог прийшов на нашу землю, росіяни прагнуть нас роз'єднати, залякати та деморалізувати. Але знаєте що? Я впевнений, у них це ніколи в житті не вийде, бо ми надто сильні з вами, ми - українці! Неймовірний народ, який спроможний подолати будь-які труднощі. Ми повинні розуміти, що наші воїни-герої залежать від нас, від нашої підтримки та нашого настрою, тому давайте кожного дня залишитися оптимістами. Чому залишатися оптимістами не є абсурдом? Я думаю, здатний вас переконати: тільки за піднесеного настрою, за любові та віри до власної землі, власного краю - ми здатні прогнати вбивць та нелюдей з нашої неньки України! Шановні друзі та однокласники, я вірю, все буде добре, для кожного з нас! Зовсім скоро ми відсвяткуємо наш випускний, який, я не маю сумніву, буде дуже гарним та запам'ятається надовго. Дуже сумую за вами, кожного хочеться обійняти та скоріш повернутися до звичайного життя, яке я почав цінувати ще більше за останні часи! Перемога буде за нами. Віра поряд кожного з нас. Слава Україні! Рускій воєнний корабель, іди на ***! 🇺🇦 Максим, учень 11 класу Ти прийшов окупувати українську хату, Що про тебе потім скаже твоя рідна мати? Зброя, техніка військова і російський прапор, Розбивають тут чужинці на війні свій табор. Захищатися ми будем, ра́зом вас вбивати, І саджати до останніх зрадників за грати, Землі наші, українські, гарну мають славу, Що ростять на чорноземі величну державу. Люди наші найсильніші, тілами і духом, Нехай ворогу спільному смерть здається пухом, Знайте браття українці, ви найкращі в світі, Розцвітає ненька мати в кращому суцвітті! ГАРНІ СПРАВИ ВІД КРАМАТОРСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ.#УКРАЇНА_ПОНАД_УСЕ #РАЗОМ_ДО_ПЕРЕМОГИ

 

 

Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її називають калиновою, бо вона така ж красива, як цей народний, улюблений символ українців, - солов'їною, бо вона така ж ніжна, співуча, як цей дзвінкоголосий птах, її порівнюють із чистим, прозорим струмочком, що дає життя всьому живому. 21 лютого в Краматорській українській гімназії традиційно відзначили Міжнародний день рідної мови цікавими заходами, щоб кожен гімназист міг укотре доторкнутися розумом й серцем до глибин материнської мови - найкращої, найсвятішої, найріднішої.

 

Участь КУГ у телемості до Дня єднання в Україні 16 лютого 2022 року Мельник І. Р. разом із вихованцями гуртка «Крок до науки», учнями 10 класу Рищенко Анною та Савчуком Олександром, узяла участь у проєкті до Дня єднання в Україні. Захід організувала Наталя Веселицька – педагог, авторка дитячих книг, волонтерка, фундаторка багатьох фестивалів. Партнерами й учасниками телемосту виступили «Міжнародна Федерація жінок за мир в усьому світі», «Київський обласний центр гуманної педагогіки», Київський міський центр сім’ї «Родинний дім», художник Юрій Дрюченко, координатор творчих проєктів видавництва «Дніпро» Лідія Вакуленко, письменниця Тетяна Майданович, колектив педагогів ЗЗСО №138 м. Києва, Краматорська українська гімназія. Зустріч розпочалася з виконання Державного Гімну України. Під час Мосту єднання Н. Веселицька ознайомила присутніх зі своїми віршами й творчими проєктами. Учасники заходу презентували власні поетичні й музичні твори. Мельник І. Р. прочитала поезію, присвячену Великому Кобзареві, і зазначила, що відчуття спільноти в серцях українських патріотів не можуть роз’єднати сотні кілометрів. Дійсно, Міст єднання зріднив присутніх у спільному національно-патріотичному пориві. «Гуртуймося, українці, бо в єдності наша сила!»

 

Пишаємося талановитими гімназистами Рищенко Анною та Савчуком Олександром,учнями профільного математичного,10 Б класу,які стали переможцями обласного етапу захисту наукових робіт в МАН(секції "Літературна творчість"та "Історичне краєзнавство").Дякуємо молодим дослідникам та їх науковому керівникові,вчителю української мови й літератури Мельник Ірині Романівні,яка підготувала цілу плеяду переможців різних мовно-літературних конкурсів,олімпіад тощо.Бажаємо вам творчої наснаги,невичерпної енергії,невпинно рухатись вперед,високих досягнень і перемог,визнання та успіхів

Сьогодні в Краматорській українській гімназії вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні, що віддали свої життя на Майдані та вулиці Грушевського за свободу, незалежність, гідність та європейський вибір нашої нації в лютому 2014 року. Вони вибороли нам право бути вільними й щасливими. Немов янголи-охоронці своїми крилами, захищають нас не тільки від ворогів, а й від розпачу, помилок, зневіри, рятують своїм безсмертям українців від забуття. Ми пам'ятаємо всіх загиблих за свободу й незалежність нашої держави та вклоняємося перед їхньою світлою пам'яттю. Сьогодні разом з усією Україною плачуть небеса, ніби оплакуючи разом з нами тих, хто вже ніколи не повернеться додому, не зігріє своїм теплом та любов'ю рідних, не збудує дім, не подарує нове життя... Вічна пам'ять усім Героям Небесної Сотні, для яких слово "Україна" не пустий звук!

 

БУДЬМО МЕДІАГРАМОТНИМИ!

БУДЬМО МЕДІАГРАМОТНИМИ!

    Низку уроків з медіаграмотності було проведено протягом 17-18 лютого у Краматорській українській гімназії. Всеукраїнський урок з медіаграмотності- ця ініціатива – частина невідкладних заходів з консолідації українського суспільства. Такий урок проводять вперше в Україні. Його організовує Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Мінкультури спільно з МОН. Краматорська українська гімназія як учасник проєкту « Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», який впроваджується в закладі з 2018 р., у системі працює у фокусі даної теми. Далі за покликанням: https://kug-online.blogspot.com

Сьогодні, 17 лютого, у Краматорській українській гімназії відзначали День спонтанного прояву доброти. Кожен мав можливість долучитися до доброї справи й для БФ "Друг" принести теплі речі, їжу, аби тваринам, якими опікується ця організація, було легше вижити взимку. Велика подяка всім дітям, батькам, учителям за участь у цій благодійній акції. Представники учнівського самоврядування гімназії доправили допомогу до БФ "Друг".

 

16 лютого , згідно з Указом Президента, в Україні відзначають День єднання. Ми долучаємося до цієї мирної, патріотичної акції, щоб продемонструвати свою згуртованість, любов до Батьківщини. Сьогодні, як ніколи, ми, українці від Заходу до Сходу, від Півночі до Півдня єдині у своєму бажанні та мріях: хай панує мир на нашій землі, хай не буде крові й сліз, хай квітне незалежна Україна. Сьогодні в кожному куточку нашої країни пролунає наш державний Гімн, який у ці непрості для нашої Батьківщини часи закликає нас вірити, любити, пишатися, захищати, бути згуртованими й мудрими. Не дамо паніці, зневірі, безнадії заволодіти нашими розумом і серцем. Хай ця акція єднання стане гідною відповіддю всім скептикам та тим, хто вже подумки віддав нашу землю агресорові : "Ще не вмерла й не вмре України ні слава, ні воля!"

 

 

Є події в житті кожної людини та нації, що залишають глибокі рани та шрами на серці. Однією з таких сумних дат стало 10 лютого 2015 року, коли мирний Краматорськ було обстріляно з важкої зброї. Загинули або були важко поранені безвинні люди. Той обстріл посіяв жах і паніку та лише підтвердив, що у війни нелюдське обличчя. Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблих краматорців, щоб ніколи більше подібна трагедія не повторилася, щоб кожен пам'ятав, що в країні триває жорстока війна з хижим сусідом, що приніс сльози, горе, смерть в українські родини

 

В Україні щорічно зростає кількість дітей, які мають доступ до мережі Інтернет, та кількість підлітків, які наражаються на небезпеку бути ошуканими шахраями й кіберзлочинцями. Дана ситуація викликає велике занепокоєння. 8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Відповідні заходи проводяться у всьому світі з метою привернення уваги громадськості до важливості створення безпечного Інтернет-простору для наймолодших користувачів. Краматорська українська гімназія долучилася до проведення даних заходів. Провели години спілкування, спрямовані на збагачення знань про безпечний Інтернет, соціальні мережі, формування обізнаності учнів про небезпеку, яка існує в Інтернеті, а також шляхи їх подолання та надали поради й пам'ятки. Наш заклад долучився до Всеукраїнського флешмобу онлайн "Разом для найкращого Інтернету ".

 

Сьогодні День пам'яті Героїв Крут. Україну створили герої. У тому числі ті кілька сотень цвіту нашої нації, які понад сто років тому біля невеличкого села Крути за 130 кілометрів від Києва зупинили російський наступ. Крути - це про сьогодні. Вічна пам'ять героям, чий приклад жертовності й любові до власної країни житиме і надихатиме українців боронити власну державу.