Війна — найжахливіший витвір людства. Саме про це говорили одинадцятикласники на уроці літератури разом із вчителем Міщенко Наталією Анатоліївною, працюючи над змістом і проблематикою повісті-поеми Осипа Турянського «Поза межами болю». На жаль, нашим дітям доводиться вже 4 роки відчувати розпач, біль та жах, які війна ХХІ століття принесла в кожну українську родину. Ось чому твір, написаний про події Першої світової війни, так зачепив і не залишив байдужими учнів. Результатом їхніх роздумів, переосмислення та творчої співпраці з педагогом стали надзвичайні проєкти. 🎥 На одному з відео пісню виконує учениця 11-А класу Жук Ксенія. Щиро дякуємо Наталії Анатоліївні за професіоналізм та вміння піднімати важливі теми, а дітям — за ці глибокі роботи й справжні емоції! Пишаємося! 💙💛

Немає коментарів:

Дописати коментар

🕯️ Голос пам'яті: «Якби війна могла говорити...» 22 червня — День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Цей день нагадує нам про мільйони зруйнованих доль, невимовний біль та втрати, які принесла війна на нашу землю. Наша учениця Дегтярьова Поліна долучилася до онлайн-акції «Якби війна могла говорити...», аби крізь призму щемливих слів нагадати кожному з нас, за що ми боремося та про що мріємо понад усе. «Якби війна могла говорити, вона б просила пробачення у дитячих садочків та шкіл, де більше не чути сміху, у зруйнованих домівок, що колись були сповнені тепла... Але їй ніколи не забрати сили нашого народу та віри у Перемогу.» Ми пам'ятаємо кожного, хто став жертвою війни, і кожного, хто віддав життя за мирне небо над Україною. Нехай у кожному домі знову панує затишок, а школи наповнюються дитячим сміхом. Бо мир — це не просто слово, мир — це життя! 🇺🇦💙💛 #ЯкбиВійнаМоглаГоворити #ГолосПамяті #ОЦТК