Шановні гімназисти, учителі, батьки та працівники нашого закладу! Вітаємо вас із закінченням 2021-2022 навчального року! Непростий для нас рік, важкі випробування довели, що ми одна міцна, дружна гімназійна родина, у якій панує злагода, взаємопідтримка та взаєморозуміння! Ми на відстані сьогодні надсилаємо одне одному теплі привітання, промінчики любові та дружби! Бажаємо миру й перемоги нашій Україні, усім гімназистам - гарних літніх канікул, повноцінного відпочинку, здоров'я, якнайшвидшого повернення до рідного мирного міста та чекаємо на кожного з вас 1 вересня в стінах Краматорської української гімназії!

 

Ось звучить сьогодні фінальний акорд в гімназійній п'єсі "Шкільне життя" для випускників Краматорської української гімназії 2022 року. Цьогоріч наш заклад традиційно випускає розумних, талановитих, креативних, активних, щирих, добрих дітей - справжніх патріотів нашої великої країни. Війна змінила плани, мрії та бажання у всіх громадян України, і випускникам 2022 року сьогодні дуже непросто. Але ми твердо переконані і в нашій перемозі, і в тому, що виховали й випускаємо гідних громадян, справжніх людей, які впораються з усіма труднощами й подолають перешкоди! Ви, шановні випускники , як великі кораблі, сьогодні вирушаєте у велику й цікаву подорож! Ми щиро бажаємо вам, щоб ця подорож була неповторною, яскравою, незабутньою, подарувала вам щастя, кохання, успіх, насолоду, безцінні зустрічі та друзів, допомогла зберегти здоров'я, завела вас у незвідані, невивчені далі та широти й обов'язково повертала іноді до рідних берегів, до витоків. Хай життєве море буде до вас прихильним і хвилюється лише з радісних приводів! Хай вас оминають урагани та буревії, а провідною зіркою буде Боже благословення! У добру путь, наші прекрасні випускники!

 

НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ або ПРО ТЕ, ЯК ОСВІТА ДАЄ НЕ ЛИШЕ ЗНАННЯ

НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ або ПРО ТЕ, ЯК ОСВІТА ДАЄ НЕ ЛИШЕ ЗНАННЯ

Діти не навчаються, якщо просто сидять і слухають.

Вони повинні говорити про те, що вони вивчають,

рефлексувати та зіставляти нові знання з попереднім досвідом.

Те, що ви викладаєте, має стати частиною самих учнів.

Стівен Ерман,

University of Meryland

   Історія перша про навчання під час війни. І перша моя розповідь про освітній фронт, який тримаємо ми, педагогічний колектив Краматорської української гімназії. Це історія про прості методики, що допомогли нам швидко й мудро організувати навчання у найскладніші часи. Головне: ми зробили ставку не на академічні знання, а на якісну комунікацію з учнями, відновлення рутин, висвітлення актуальних тем і психологічну підтримку.

   Щойно в Україні почалася війна, Міністерство освіти і науки призупинило освітній процес у школах. Однак вже з 14 березня заклади освіти у більшості регіонів відновили навчання у дистанційному форматі. У тому числі й у нас, у Краматорську, ми приступили до навчання 28 березня.

   Попри те, що досвід дистанційки при пандемії залишив безліч інструментів для здобуття освіти, дієвими вони виявилися не для всіх. Змушені були виїхати з міста не лише діти, а й учителі. Оперативно почали організовувати свою роботу в онлайн-форматі. Колектив гімназії був переконаний у тому, що відновити навчання необхідно. Ми, як завжди, розраховували на допомогу батьків, як завжди, працювали як одна команда. Війна стала серйозним викликом для родин з дітьми: частина вимушено виїхала, частина – облаштувала безпечні місця в рідному місті. У будь-якому випадку при можливості майже усі налагодили зв’язок з учителями. Ми спілкувалися у зручний спосіб. Нашою першочерговою задачею вважали створення безпечного простору, надання психологічної підтримки.

   Якою ж мала бути дистанційна освіта, коли по усій країні систематично лунають сирени повітряної тривоги? Хоча ми обговорювали з батьками та дітьми зручні для усіх меседжери, все ж підпорядковувалися загальним правилам, які вже випрацювали під час пандемії.

   З метою забезпечення в Краматорській українській гімназії єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища ми продовжили користуватися єдиною електронною освітньою платформою «Нові знання» «NZ.UA», розширювати коло наших можливостей у застосуванні меседжерів: Telegram, Viber , YouTube , Zoom, Meet, Google Classroom та Classtime, LearningApps.org, Padlet.

І знову для того, щоб дистанційна освіта якісно функціонувала у Краматорській українській гімназії було здійснено низку дій щодо організації цієї ланки роботи, зокрема:

· Здійснено аналіз матеріально-технічних можливостей кожного учителя й учнів.

· Опрацювано нормативно-правову базу організації роботи на дистанції під час війни.

· Визначено механізм забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою, а також використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами.

· По ходу роботи підтягували свої знання.

· Поновлювали знайомство батьків та дітей з роботою на єдиній платформі «Нові знання», засобом якої координувалася робота закладу щодо надання освітніх послуг, засобом проведення батьківських зборів, індивідуальних консультацій, повідомлень у вайбер-спільнотах, інформації на онлайн-ресурсах КУГ.

• · Склали розклад уроків дистанційної освіти відповідно до санітарних норм; (Не менше 30% навчального часу має організовуватися в синхронному режимі. Тобто вчитель обов’язково проводив онлайн-уроки. Надсилання завдань у вайбер та їхня перевірка – це лише один невеликий елемент асинхронного режиму дистанційного навчання)
• · Здійснювали у системі моніторинг надання якісних освітніх послуг; регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі, відстеження руху учнів та вчителів, їх переміщення територією України і не тільки.

   Робота по залученню дітей до навчання, спілкування, підтримки, об’єднання продовжувалася з ранку до вечора, бо виходити з малечею на зв’язок мали учителі початкових класів тоді, коли зручно батькам; учні середньої та старшої школи доєднувалися іноді із шумних приміщень, холів готелів, з вулиці, із закордонних пунктів прийому переміщених осіб. Ми об’єдналися знову в онлайн-просторі й вже не ставили заставки за спиною книжкові полички чи пальми на морі, а були там, де були.

   Хочу подякувати кожному та кожній, хто у цій боротьбі за знання, дружню підтримку, тепле слово, психологічний комфорт під звуки сирени виходив на зв’язок, виконував завдання, писав твори, робив практичні роботи, досліджував явища природи, рушав у мандри Всесвітом, а ще готував презентації, записував відеоуроки, виготовляв мотанки, готував українські страви, крутив м’ячі з підручного матеріалу, і просто був поряд з дітьми на освітньому фронті. Дякую дітям та батькам, які попри все виходили на зв’язок, вдячна колегам-педагогам, які просто і непросто робили свою роботу.

   Ми тримали й тримаємо освітній фронт. Навчання та шкільна рутина — не тільки допомагають зміцнювати нове покоління, а й допомагають адаптуватися до нових реалій. Ми розуміємо, що

чим довшою могла б бути пауза у навчальному процесі, тим складніше мозку повертатись до нього. Вивчене, що не використовується, через значний проміжок часу стирається з пам’яті, як непотрібне. Віднайти у собі мотивацію повернутись до підручників ставало б все важче. Звичка робити домашні завдання замінювалася б звичкою грати ігри в телефоні. Корисне для інтелектуального, культурного, духовного та фізичного розвитку замінюється в такому випадку розважальним та веселим, але не дуже корисним з точки зору довгострокових перспектив. В масштабах країни довгострокове зупинення навчання загрожувало б втратою цілого покоління інтелектуального та творчого скарбу. Ось чому наші зусилля на освітньому фронті потрібні. Добре, що це робимо ми, добре, що в цьому нас підтримали батьки учнів гімназії.

   Хочу навести лише деякі приклади викладання навчальних дисциплін у гімназії за останній період та облаштування робочих місць учителями та дітьми.

   Якщо раніше наше ранкове коло перетворювалося на вечірнє, то під час війни цей ритуал з’явився на кожному уроці не лише в початковій школі, а й в кожному класі. Стало надзвичайно важливим почати урок з щоденних справ, настрою, переживань, сподівань та вираження емоцій. І це є важливим для усіх: маленьких і дорослих.

   Мабуть, найважче виявилося занурюватися у навчання дистанційне молодшим школярикам та їхнім батькам. Поступово стрес став проходити. Ми знайшли баланс, багато чого поміняли, переробили розклад, залишили лише найважливіші предмети, змінили підходи, щоб діти могли навчатися, а батьки працювати. І сьогодні щиро вдячні батькам за витримку і відданість своїм дітям. Не полишили працювати у команді, у цьому допомагали чудові ритуали для всього класу, як от вже звичне для всіх ранкове коло, яке у залежності від часу повернення батьків з роботи й можливості підключитися до гаджетів, перетворилося у деяких класах на вечірнє коло, коли діти ділилися своїми враженнями від прожитого дня та будували плани на майбутнє. Ми продумували уроки з елементами гри для початкових класів. Комбінували невеликі теоретичні блоки з цікавими завданнями. Основний навчальний матеріал подавали, створюючи презентації в Power Point та демонструвати коротенькі відео. Підтримували постійний контакт із батьками. Спілкувалися із кожною родиною й дізнавалися, чи мають вони можливість забезпечити дитині той чи інший формат спілкування. Якщо були виявлені діти, які не зможуть відвідувати онлайн-уроки, ми продумували інший формат завдань для них. Отже, дистанційне навчання проводилися на платформі Meet та Zoom, домашні завдання і посилання для перегляду необхідного відео учні отримували на платформі Нові знання. Зворотній зв'язок з учнями і батьками здійснювався за допомогою Viber (надсилалися домашні роботи, проводилися індивідуальні онлайн консультації для батьків і учнів). Своїми фото та відеоматеріалами поділилися учителі початкових класів:

Вихованці Алєксашової Наталії Василівні показали, як вони облаштували свої робочі місця

Кожного року третього четверга в травні ми відзначаємо День вишиванки - одне з найкрасивіших національних свят. Барвисті, яскраві, вишукані, подекуди унікальні українські вишиванки прикрашають міста й села. Цього року війна розкидала українців по різних країнах Європи та куточках України, але попри все українська вишивка засяяла різнокольоровими барвами, бо так кожен із нас виявляє свою любов і пошану до рідної землі, національних звичаїв, традицій, єдність та українську ідентичність. Сьогодні маленькі та дорослі одягли вишиванки, читали й писали вірші, створювали атмосферу справжнього свята не лише для себе й своєї родини, а й для інших людей, які мали змогу милуватися улюбленим елементом українського національного строю, багатством і розкішшю української вишивки, у якій закодовано нашу ментальність та духовність. З Днем вишиванки, шановні українці! Хай буде вона оберегом на все життя!

 

 

Діти Краматорської української гімназії вітають Всіх з Днем вишиванки. Де б ми не були, а національна пам'ять жива. Вишиванка — генетичний код українців. Символ віри, надії, любові. Символ сміливості, боротьби та перемог. Вишиванка єднає українців та друзів України по всьому світу. Вишиванка — духовна броня українців. Захистимо своє! — саме такими є офіційні гасла свята цього року.

 

 

Де б ми не знаходились,Україна завжди буде у наших серцях💛💙.Челендж до ДНЯ ВИШИВАНКИ від Краматорської української гімназії.

 

Лише вчора я відпочивав, В думках кохана, на фоні кіно, Але я і гадки не мав, Яке може трапитися лайно… Зараз стою, наче на краю, Перед очима пронеслося все життя. Зрозумів, що вчора (і правда) був у раю – А сьогодні біжу в укриття. Я так хочу відпочити від сирен і болю, Спокійно жити та творити долю. Недарма нам казали: «Плекайте мову, Щоб мати найголовніше – волю». Як хочеться спокійно жити, Хоча б від страху не тремтіти, Ходити в школу, на роботу й усміхатися, Дружити, любити, кохатися. Тонеш зараз у проблемах, А хотілося би в обіймах, Хочеться почуттів, як у поемах, А не болю, як у війнах. Хочеться радіти та обійматися, Без страху дні проживати, Кожен день посміхатися, А поки виходить усе це уявляти. Я піду в ліс, Щоб прокричатися щосили, Останнім часом так багато сліз І мрій, що пострілом поранили…не вбили. Війна показала, що треба цінити – Каву зранку, мирне небо і навіть затори. Рідну домівку ніколи не замінити, Правду ніколи не скрити. Війна показала, хто є хто, Розставила крапки над і, Вчора друзів було сто, А сьогодні ми вже самі. Назавжди серце з тобою, Україно, я буду твоєю стіною. Вірш учня 10-Б класу Олександра Савчука

 

Мама, матуся, мамуня, мамунця, мамця, ненька. Мама рідненька, доброзичлива, промениста, сучасна, стильна, чарівна, енергійна, чудова, витончена, а ще турботлива й бойова, ніжна й наполеглива, мудра й відчайдушна, витончена та неймовірно сильна та любляча. День матері — це міжнародне свято на честь мами, материнства, материнських зв’язків та впливу матерів у суспільстві. В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сімейного вогнища, яка грає величезну роль у вихованні дітей та їхньому майбутньому. Саме мама прищеплює дитині любов до рідної землі. Тож це прекрасний день для того, аби привітати найріднішу людину, сказати теплі слова. Сьогодні хочу низько вклонитися усім мамам, які виховали своїх синів та доньок так, щоб вони пішли не вагаючись захищати свою Батьківщину. Усім Мамам України слава! Ви – берегині, захисниці, охоронниці добра, милосердя, турботи, втілення безмежної любові. Низько вклоняємось Вам, Мамо, за терпіння, витримку, дивовижну мудрість і мужність, з якими Ви, долаючи нинішні негаразди, зберігаєте віру у завтрашній кращий день для своїх рідних і близьких, для нашої країни. Тож здоров'я Вам, тепла та миру. Усіх, хто носить почесне ім’я – МАМА, вітаю з Днем матері.

 

Сьогодні 74-й день війни. Сьогодні День пам’яті та примирення (8 травня) та наближається День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня). Ми вшановуємо подвиг нашого народу, який зробив вагомий внесок у перемогу над нацизмом. Його мужність, відвага і хоробрість ніколи не будуть забуті. Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська росія, яка знищує наш народ, посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває 74-й день. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил, єдність українського народу є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян. Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця у Другій світовій для ведення агресивної політики у наш час. День пам'яті і примирення. Міжнародна подія, яка несе у собі глибокий символізм. На жаль, ворог знову прийшов на територію України, а тому ми взяли до рук зброю, щоб захищати себе і своїх рідних. Однак віримо, що зовсім скоро нас чекає нова перемога. А наразі варто згадати в молитві тих, хто загинув в період 1939-1945 років.

 

Тисячі людських життів, кров, зранені душі, зруйновані міста й села... Ми ніколи цього не забудемо й ніколи вже не будемо такими, як були до 24 лютого... Щодня о 9-00 наша країна вшановує пам'ять усіх, хто загинув у цій страшній війні, загальнонаціональною хвилиною мовчання. У ці хвилини скорботи й болю серця всіх українців б'ються в унісон, бо біль, сльози й горе одні на всіх! Вічна пам'ять усім, хто ніколи не повернеться додому, не обійме своїх рідних, близьких, друзів, не народить дітей і не виховуватиме онуків, не даруватиме їм свою любов, тепло, турботу й щастя! Ми пам'ятаємо...

 

Колектив Краматорської української гімназії сьогодні в скорботі схиляє голову перед вічною пам'яттю про загиблого від рук рашистських загарбників випускника нашого закладу 2009 року Шарпана Родіона, патріота, добровольця з 2014 року, який, не вагаючись, у скрутний для країни час став на її захист. Він боронив рідну Донеччину й загинув біля села Яцківка в запеклому бою. Герої не вмирають! Для нас, Родіоне, ти залишишся, назавжди живим, усміхненим, світлим, красивим і мужнім! Ми приносимо щирі співчуття рідним, близьким, друзям, однокласникам і разом оплакуємо чудову людину й справжнього українця! Світла пам'ять та Царство Небесне Герою!