Сьогодні наші уроки почалися не з підручників. Чотири роки великої війни... Ми знову в онлайн-класах, але відчуваємо одне одного як ніколи близько. Наші вчителі початкових класів провели неймовірно щемливі зустрічі. Навіть через пікселі екранів було чути, як б’ються в унісон дитячі серця: - Молитва за Україну. Маленькі долоньки, складені перед камерами, і тихий шепіт: «Боже, бережи наших захисників». Це було до сліз пронизливо — бачити, як діти, перебуваючи в різних містах чи навіть країнах, об’єднуються в одну велику спільну молитву. - Незламність в кожному домі. Попри онлайн-формат, ми відчули тепло кожного учня. Ми говорили про те, що наша єдність — це наша зброя, а прагнення вчитися попри сирени — це наш внесок у Перемогу. - Світло дитячих мрій. Діти ділилися малюнками та словами підтримки. Вони мріють про світле майбутнє, про зустріч у рідних класах і про те, як скажуть «дякую» воїнам не через екран, а особисто. - Хвилина пам’яті. Тиша в онлайн-конференції була особливо гучною. Ми згадали кожного, хто віддав життя за те, щоб ми могли продовжувати вчитися, мріяти та жити. Дивлячись на цих маленьких патріотів, розумієш: ворогу ніколи не зламати народ, чиї діти так щиро люблять свою землю і так палко вірять у добро. 🕊️✨ Боже, бережи Україну. Бережи наших захисників. Бережи наших дітей. 🙏🇺🇦 #4рокиНезламності #ДитячаМолитва #ПочатковаШкола #МиРазом #ОЗЗСО_Лідер