ЗАЛІЗНИЦЯ - НЕ МІСЦЕ ДЛЯ ІГОР ТА СЕЛФІ!!! Залізниця – доступний і зручний вид транспорту. Але, як і автомобільні дороги, залізничне полотно таїть у собі масу небезпек. Цей вид транспорту в десятки разів безпечніший, ніж автомобільний. За рік в Україні на залізниці в середньому гине 20-30 чоловік. Саме з причини недотримання елементарних правил поведінки і відбувається більшість трагедій, пов’язаних із залізницею. Найчастіше жертвами травм стають діти і підлітки. Кожна людина повинна не тільки сама неухильно дотримуватися правил поведінки на залізниці, прислухатися до сигналів, але і застерігати інших. Пасажир, який скористався послугами залізничного транспорту, повинен пам’ятати, що знаходиться в зоні підвищеної аварійної небезпеки. 🚨 Чим це загрожує? 🔴 Висока напруга – електрична дуга може уразити людину навіть без безпосереднього контакту з проводами. Напруга на контактній мережі залізниці – 27 000 вольт! Це миттєвий удар, що спричиняє сильні опіки або смерть. 🔴 Падіння з висоти – дах поїзда нерівний, слизький, а при русі створюється потужний вітер. Одного невдалого руху достатньо, щоб впасти під колеса. 🔴 Механічні травми – струм може спричинити м’язові судоми, через що людина не зможе самостійно звільнитися і залишиться в смертельно небезпечному місці. 🚆 Чому це не можна робити? ❌ Це не просто порушення правил – це смертельний ризик! ❌ Ніякі лайки чи перегляди в соцмережах не варті життя! ❌ Подібні випадки трапляються часто, і більшість з них закінчуються фатально. Шановні батьки! Поговоріть зі своїми дітьми про небезпеку залізниці. Важливо донести: ✅ Не можна залазити на потяги, стрибати між вагонами або перебувати біля контактних дротів. ✅ Будь-який дотик до залізничної інфраструктури може мати фатальні наслідки. ✅ Залізниця – не місце для ігор та селфі. Ці прості пояснення можуть зберегти життя! Пам’ятайте: безпека ваших дітей – у ваших руках.

Немає коментарів:

Дописати коментар

🕯️ Голос пам'яті: «Якби війна могла говорити...» 22 червня — День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Цей день нагадує нам про мільйони зруйнованих доль, невимовний біль та втрати, які принесла війна на нашу землю. Наша учениця Дегтярьова Поліна долучилася до онлайн-акції «Якби війна могла говорити...», аби крізь призму щемливих слів нагадати кожному з нас, за що ми боремося та про що мріємо понад усе. «Якби війна могла говорити, вона б просила пробачення у дитячих садочків та шкіл, де більше не чути сміху, у зруйнованих домівок, що колись були сповнені тепла... Але їй ніколи не забрати сили нашого народу та віри у Перемогу.» Ми пам'ятаємо кожного, хто став жертвою війни, і кожного, хто віддав життя за мирне небо над Україною. Нехай у кожному домі знову панує затишок, а школи наповнюються дитячим сміхом. Бо мир — це не просто слово, мир — це життя! 🇺🇦💙💛 #ЯкбиВійнаМоглаГоворити #ГолосПамяті #ОЦТК