Золотий, як жито, і, як небо, синій. Наш. Унікальний. Ні в кого не запозичений. Пройшов довгий шлях, перед тим як стати державним символом України в 1992 році. А зараз є символом нескореності для всього світу. Державний Прапор України. Найкращий. Найдорожчий. Найрідніший. Дякуємо українським воїнам за те, що саме він майорить над нашим містом. Учні, учителі, батьки нашого навчального закладу приєдналися до флешмобу "Віримо! Можемо! Переможемо!" У вкрай важкі часи для України надзвичайно важливо не втрачати оптимізму. Ми обов’язково переможемо, наші серця сповнені вірою. Зі святом Державного Прапора, краматорці!

Немає коментарів:

Дописати коментар

🕯️ Голос пам'яті: «Якби війна могла говорити...» 22 червня — День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Цей день нагадує нам про мільйони зруйнованих доль, невимовний біль та втрати, які принесла війна на нашу землю. Наша учениця Дегтярьова Поліна долучилася до онлайн-акції «Якби війна могла говорити...», аби крізь призму щемливих слів нагадати кожному з нас, за що ми боремося та про що мріємо понад усе. «Якби війна могла говорити, вона б просила пробачення у дитячих садочків та шкіл, де більше не чути сміху, у зруйнованих домівок, що колись були сповнені тепла... Але їй ніколи не забрати сили нашого народу та віри у Перемогу.» Ми пам'ятаємо кожного, хто став жертвою війни, і кожного, хто віддав життя за мирне небо над Україною. Нехай у кожному домі знову панує затишок, а школи наповнюються дитячим сміхом. Бо мир — це не просто слово, мир — це життя! 🇺🇦💙💛 #ЯкбиВійнаМоглаГоворити #ГолосПамяті #ОЦТК